Гординя, зверхність, егоцентризм. Гординя — це глибинне, внутрішнє переконання в своїй вищості, самозакоханість, яка ставить себе над іншими. Вона часто проявляється в самозамилуванні, відмові визнавати помилки, у презирстві до слабших або «нижчих». Це риса характеру або глибинна установка.Зверхність — це вже зовнішня поведінка, форма вираження. Людина може поводитися зверхньо, демонструвати зневагу або холодність до інших, навіть не усвідомлюючи, що це прояв гордині. Це скоріше стиль спілкування або манера.Гординя — це корінь. Зверхність — це квітка на цьому корені.Цікаво, що людина може бути гордою, але не поводитися зверхньо. І навпаки — може демонструвати зверхність, навіть не маючи глибокої гордині, наприклад, через невпевненість або як захисну реакцію.Якщо гординя — це про вищість, а зверхність — про зовнішнє ставлення, то егоцентризм — це про фокус лише на собі.Егоцентрична людина не обов’язково вважає себе кращою, вона просто не бачить інших. Вона може бути щиро здивована, що в когось інші потреби, інший досвід або точка зору. Це не злісна зверхність, а скоріше наївне або інфантильне сприйняття світу. У дітей це нормально. У дорослих — це незрілість.Гординя: я кращий за вас. Зверхність: я показую, що ви для мене нижчі. Егоцентризм: я — центр світу, все крутиться навколо мене.