Войтюк 🇺🇦

Минулого тижня спільно з IRON організували конференцію Components of Freedom. Оборонка поступово локалізує свої компоненти, а ми вкотре стаємо майданчиком діалогу держави, мілтеку та військаВ університеті ми добре розуміємо: поява українських комплектуючих і deeptech — це гра в довгу. Технології не з'являються без експертизи, людей і правильної інфраструктуриDeeptech не роблять за три місяці. Тут потрібна фундаментальна підготовка й освіта — інакше ризик помилятися частіше, дорожче й не в той бік зростаєМи поступово нарощуємо екосистему KAI Labs: у нас електроніка з AJAX, лаба авіамоделювання з AthlonAvia, на днях відкрили з Huawei центр компетенцій. З декількома компаніями наближаємо нові релізи спільних проєктів, і хочемо зробити це з вами — отак раптово закликаю вас написати мені, знайдемо точки дотику разом)Дякую команді IRON та їх партнерам: Укрспецсистемс, Генерал Черешня, Motor-G, Sine engineering, Amprius Inc., BRAVE1, медіа Militarniy, завдяки яким конференція сталась@voytukspeak

В КАІ маємо сильну студентську спільноту, яка постійно вириває перемоги на змаганнях чи олімпіадах різних рівнів. Про одну з таких перемог дуже хочеться поділитися, бо вона показує про що наш університет.В жовтні Міносвіти, УжНУ та SkyFall організували Всеукраїнську технологічну лігу з FPV-дронрейсингу, а наша університетська збірна виставила 10 команд, що в загальному склало 77 команд або більше 300 людей з 50 університетів України.Облетівши усі університети, команди збірної КАІ посіли 2, 3 та 4 місце поступившись лише Хмельницькому політехнічному коледжу, показавши найкращий командний результат.Словом, тепер ми створюємо клуб спортивного дронрейсингу, а ще на початку листопада нагородили збірну кубком з викарбуваними командами та учасниками, а SkyFall подякували університету дипломом за внесок в лігу, технологічний спорт та освіту. Буде у нас стела спортивної збірної, зможете прийти подивитися)Дякуємо ЗСУ за можливість сьогодні створювати завтра, інвестуйте в оборонку та освіту :)@voytukspeak

ІТ Арена — найбільший ІТ-захід Східної ЄвропиОрганізовував команду КАІ та стенд розробок наших інженерів, науковців і резидентів. Показували три літаки: перехоплювач, deepstrike фальш-ціль і ударний deepstrike. Пишаємося тим, що ми — єдиний університет у дефенс-зоні.Для мене ІТ Арена — точка відліку багатьох партнерств КАІ. Тут я познайомився з Юлею зі Львівського ІТ Кластеру, і тоді розпочався освітній трек співпраці, який переріс у 2 оновлені освітні програми з електроніки та інформаційних систем.Наприкінці поїздки мене запросили на ком’юніті мітап освітніх партнерів кластеру. До речі, ми там єдиний київський університет. Послухав як у них справи, познайомився з новими людьми зі спільноти, мав чудову розмову з Genesis. А ще радий був побачитися з Христиною та Юлею, з якими ми тісно працювали по освіті весь рік.Надихаюся командою Кластеру — як ви взаємодієте з містом і державою, як працюєте зі сотнею бізнесів і тим, що розвиваєте освіту. Надихнули забрендувати трамвай:) Дякую, ви круті!@voytukspeak

​​Ділюся враженнями від Defence Tech Valley у ЛьвовіОстанні тижні жив двома подіями, але зараз про DTV — організовував стенд наших резидентів, науковців та їх розробок. Вкотре показуємо як університет виступає платформою комунікації зовнішньої та внутрішніх екосистем, завдяки чому ми щодня знаходимося в контексті дефенсу. Велика кількість гостів та іноземців, але найцінніше для мене — це зустрічі з командами компаній-партнерів на сусідніх стендах та на події. З багатьма компаніями ми на контакті щотижня, якщо не щодня, але були і ті з ким вперше розвіртуалізувався, і приємно що саме на DTV.З нещодавнього, з компанією AthlonAvia запустили гурток з авіамоделювання та створюємо лабораторію, а науковців-драйверів ми захантили з Дніпра, і вже відчуваємо метч в роботі. Дуже хочеться заспойлерити й інші проєкти, але ще буде нагода розказати, слідкуйте ;)Радію, коли бачу випускників КАІ від інженерів до фаундерів! Цього разу познайомився з студента 3 курсу, який з 2022 року руками та головою створював різні НРК, які виросли у великі компанії, це прекрасне надихаюче відчуття про велике ком’юніті аламні, яким пишаюся. Окремо хочу подякувати команді Brave1. Надихаюся вами, рівнем організованості такої великої команди і якістю міжнародної події. З вами є відчуття, що оборонка це спільнота, яка хоч і конкурентна, але має місце кожній класній ідеї.@voytukspeak

​​Сьогодні мені 23 рокиЛюбі друзі дорога родино, життя плинне, тому для тих хто більше чи менше мене знає, розкажу чим живу останній час, і на що хочу зробити свій перший збірКиївський Авіаційний Інститут за 3 роки встигнув стати моєю другою домівкою, величезне проактивне ком'юніті, причому як студентів, друзів так і колег. Душевно надихаюся робити тут краще, як свого часу в Наухабі, так і тепер знайомлю багато класних нових партнерів з університетом як partnership manager:)В один з нещодавніх масованих обстрілів по Києву стався прильот в гуртожитки Авіаційного. Обійшлися пораненими, десятками розбитих вікон, фізичними пошкодженнями кімнат. Загалом, це перше місце де мені хочеться допомогтиДругий збір якому хочу допомогти — на кров. Обладнання для бойових медиків, які переливанням крові рятують життя наших військових на різних етапах евакуації. Цим проєктом займаються Солом'янські котики, доречі з якими досі себе ототожнюю і яким допомагаю, бо з першого дня повномашстабки був частиною кор тімиРаніше я донатив і репостив, але тепер захотілося спробувати зібрати шось з вами) Так як рахую собі 23 роки, то поцілюся в цифру 23000, а далі поділю порівну на обидва. Першу тисячу закидаю від себе;)Банкаhttps://send.monobank.ua/jar/44RZiMwvffКартка банки4441 1111 2571 4950 @voytukspeak

Цього разу хочу обійтись без зайвого пафосу на День Києва. Скажу лише очевидне, про що пам‘ятаю щодня, а не тільки в останню неділю травня. Київ – одне з найміцніших міст світу. Київ вистояв навалу, облогу, ракетні обстріли, удари дронів-камікадзе, прильоти в цивільну інфраструктуру, блекаут, нічні терористичні атаки. Київ вистоїть їх і надалі. У цьому немає сумнівів. Ані в мене, ані в ворогів Києва. Особливо, внутрішніх ворогів. Як інакше пояснити те, що роблять з Києвом останні 30, 9 і 1,5 роки? Попри повномасштабну війну, минулу загрозу окупації, ракетний терор, загибель і важкі поранення найкращих мешканців і активістів столиці – київська корупція стоїть. Вона стає лише міцнішою. В місті продовжується земельний дерибан, будівельна мафія нахабніє все більше, культурна спадщина нищиться, гроші на озеленення розпилюються, депутати живуть своє найкраще життя, а міський голова бере на поруки Труханова. Ті, хто хоч якось цьому протидіяли – воюють або волонтерять, фізично не маючи часу на боротьбу ще й на внутрішньому фронті. Багато з них уже загинуло. Київський корупціонер почуває себе прекрасно. Йому ніхто не заважає, його ніщо не стримує. Він одягнув вишиванку, вивчив стрілецьких пісень і грабує Київ під патріотичними гаслами. ЗСУ гарно роблять свою роботу, якщо столичні рєшали і бандити настільки впевнені в перемозі. Раніше були ще якісь ілюзії, а зараз я жорстко впевнена: якщо росіяни знову підуть на Київ, кияни мобілізуються, проженуть їх, а міська влада з її партнерами пересидять і продовжать заробляти гроші. На жаль, цього року немає настрою на діфірамби і округлі слова про все хороше. Так, Київ – це столиця вільного світу, місто найкращих і найсильніших людей. Та навіть через 1,5 роки постійної загрози, у Києва немає стратегії, немає пріоритетів, немає належного врядування, немає розуміння важливого. Київ залюбки профанує і гальмує фундаментальні речі, але не прогавить можливості віддати чергову ділянку під забудову. Як це змінити, якщо не вплинула навіть повномасштабна війна? Усвідомити, що Київ – це місто киян, за яке варто боротись не лише на фронті, а і в щоденному суспільному житті і на виборчих дільницях. Сподіваюсь, що після війни ми за нього поборемось. І переможемо. З Днем Києва, кияни і гості столиці!

ПАНТЕОН ГЕРОЇВ. Я щиро вважаю, що цей час настав. З 2014-го ми почали розуміти, хто є нашими героями. Або, принаймні, зрозуміли цей образ. Герой України - це той, хто зі зброєю боронить її Незалежність, Свободу і Гідність. Та навіть попри окупацію територій і тисячі смертей ми досі не поставили в цій дискусії крапку. Повномасштабне вторгнення розставило усі крапки над «і». Більше ніхто не сумнівається, хто герой нашої історії, а хто - його звалище. Ще з часів Русі однією з центральних місць пам’яті і національної сили в Києві була Аскольдова могила - місце почесних поховань і воїнської доблесті. Тут покоїлись ті, хто зі зброєю захищав свій дім. Хто увічнив свій героїзм кров’ю. Своєю і ворога. Радянська влада зруйнувала це місце сили, і незалежна Україна досі не спромоглась ані відновити його, ані збудувати нове. Попри це, Аскольдова могила сама відроджує свою роль. Тут вшановані Герої Крут, Герої Небесної Сотні, Іловайську, Дебальцеве, Донецького аеропорту. Тут покоїться друг Да Вінчі - Герой України, командир батальйону «Вовки Да Вінчі». Нам потрібен Національний Пантеон Героїв України. Державний меморіальний комплекс, що вшановує пам’ять визначних діячів, славетних військових командирів, лідерів національно-визвольної боротьби усіх часів. Тих, хто били ворога в усіх його звірячих обличчях: московського царства, російської імперії, радянського союзу, російської федерації. Складно уявити кращого місця для цього Пантеону, ніж Аскольдова могила. Я створила петицію про створення такого Пантеону і закликаю всіх вас її підписати. Ми бачимо цей майбутній комплекс як місце національної сили, пам’яті, єднання і консолідації. Місце, куди всі наступні покоління українців - через 10, 20, 50, 100 і 300 років - приходитимуть вшанувати своїх Героїв і надихатись на розбудову вільної України. Тут мають бути визначні діячі сучасності. Тут мають бути визначні діячі минулого, що дивляться на нас з неба: Іван Мазепа, Степан Бандера, Андрій Мельник, Євген Коновалець, Симон Петлюра, Павло Скоропадський і багато інших. Тут будуть і Герої майбутнього, натхнені нашим прикладом. Сьогодні держава займається створенням Національного військового меморіального кладовища. Це дуже важливий і потрібний для України проект, на якому ми не маємо зупинятись. Нам потрібен наш «Арлінгтон» як вічна пам’ять, що без Війська немає України. І нам потрібен Пантеон як місце сили і єднання довкола визначних борців за нашу Незалежність. Громадськість висувала подібні проєкти і за часів третього, і п’ятого, і чинного Президента України. Зараз він як ніколи на часі і ми маємо довести його до кінця. Це потужна і кропітка робота не на один рік, що передбачає залучення всіх. Чиновників, істориків, дипломатів, військових, ветеранів, активістів і всіх нас, громадян України, що виживуть і пронесуть цю пам’ять крізь усе своє життя. Звичайно, цей процес потребує широкої національної дискусії і консенсусу. Він не має спускатись згори. Він не має бути проектом однієї людини. Але він точно має відбутись, і це вже не предмет дискусії. Будь ласка, підпишіть цю петицію, поширте її на своїх сторінках і розкажіть про неї іншим. У нас не буде майбутнього, якщо ми не пам’ятатимемо тих, завдяки кому воно відбудеться.

Друзі, привіт, давно не спілкувалися з вами! Справа в тому, що певна частина адміністрації максимально посприяла, щоб можливості захистити знання на сесії в мене, та ще декількох студентів за компанію, не було. Зараз — я студент іншого університету, так і не побувавши на додаткових сесіях.Запевняю вас, активізм лише починається за стінами освітніх закладів — стійка громадська позиція, жага до покращень та справедливості, відсутність думки "це мене не стосується".Провести благодійний вечір, підтримати волонтерський збір, розібрати завали від ракет русні, підписати петицію, чи зробити благодійний внесок, малий чи великий — це той активізм та відповідальність, який об'єднав українців 24-го.Активізм — це про небайдужість, щодня. Підтримуйте ЗСУ та волонтерів, які для них стараються, звертайте уваги на локальні ініціативи та петиції. Нижче наприклад, те що на слуху в мене 👇- Перегони університетів заради тренажерів ПТРК для ЗСУ- Мобільний навчальний центр від Солом'янських котиків- Зимові речі та генератори для ЗСУ від Frontline.care- Постійні збори від Гуркіт- Петиція за нормальні дитячі туалети в укриттях шкілПисатиму далі, дякую тим хто був зі мною, і тим хто залишиться ❤️@kyivskiykredo