Я втомився бути early adopterНещодавно я говорив зі своїм другом-програмістом. Він уперше спробував Claude і з захватом розповідав, наскільки це потужна штука і як добре вона генерує код. Я відверто був вражений: як можна жити в цьому світі, працювати в IT і ніколи не чути про цей інструмент? Ця думка не виходила в мене з голови якийсь час. А потім я зрозумів просту річ: більшості людей це просто не потрібно. Вони не женуться за хайпом. Їм і так ок. Вони спокійно роблять свою роботу, без постійного тестування нових інструментів і без страху щось пропустити.Колись нам конче потрібен був інструмент для малювання UI, бо фотошоп банально не справлявся. Потім він випустив якусь напівсиру приблуду, яка дозволяла розміщувати кілька екранів в одному документі. Але з’явився Sketch. І наші страждання закінчилися.Далі — прототипування. Ми користувалися десятками різних сервісів. Цілі зоопарки інструментів: InVision, Axure, ще купа всього. У результаті Figma дала достатній інструментар, щоб прототипувати прямо в редакторі. І наші страждання закінчилися.Для колаборативної роботи використовувалися сторонні сервіси, sketch-плагіни, Github. Воно не завжди добре мерджило, не можна було працювати в документі поки він мерджиться в мастер. Потім всі перейшли на Figma. І наші страждання закінчилися.Передача дизайну девелоперам. Zeplin, автогенерація коду, редлайни з точними розмірами, які не завжди дотримувалися девами. Потім Figma просто імплементувала це в себе. І наші страждання закінчилися.Дизайн-токени у Figma. Складні підходи, base-елементи, окремі символи для відстаней, сотні варіантів, запакованих в один компонент. Усе це ускладнювало роботу яку впринципі не треба було робити, гальмувало комп’ютер і роздувало дизайн-систему. Потім Figma додала Variants. І наші страждання закінчилися.І тепер я бачу те саме з AI та генерацією реалістичних прототипів. Фактично щомісяця з’являється новий workflow, новий спосіб перевести Figma в продукт або ітерувати вже безпосередньо в продукті. Різні підходи до дизайн-систем, різні хаки, щоб швидко зібрати щось живе. Але мені здається, що реальну перевагу це дає лише дуже невеликим новим проєктам, які стартують з нуля. На готових довгих продуктах все just fine.Я вже достатньо довго в дизайні, щоб бачити цей цикл знову і знову. Спочатку виникає потреба в нових рішеннях. Потім десятки нових напівсирих рішень які боряться за увагу. І зрештою лишається один або два інструменти, якими починають користуватися всі.І щоразу перед тобою вибір: - aбо витрачати свій час, на рівні хобі, тестуючи все підряд і відчуваючи себе на передовій.- aбо почекати рік-півтора, і просто почати користуватися тим, що вже стало стандартом.