📈 Більшість українців не стежать за рівнем інфляції. Поки вона не переходить межу в 10%.

Щойно це стається, кількість пошуків у Google і навіть згадок у виступах у парламенті різко зростає. Але так само швидко спадає, хоча ціни продовжують зростати. Цікаво, що в США увага до інфляції активізується, коли річний рівень перевищує 3–4%, а в Європі — при 2–4%. Чому інтерес українців до інфляції такий короткочасний? І яке це має значення для економіки? Про це пише економіст НБУ Максим Гоменюк. Він пояснює: інтерес різко злітає і швидко згасає через поєднання психологічного ефекту від двозначного числа 10%, безперервного потоку інших важливих новин, бажання уникнути зайвого стресу та орієнтації на курс долара до гривні як індикатор стабільності. Ця увага, підсумовує він, формує очікування, відкриває вікна можливостей для політичних рішень і впливає на саму динаміку інфляції. Сплеск зацікавлення може підвищити інфляційні очікування — а ті, своєю чергою, підштовхують саму інфляцію ще вище. Для НБУ з цього випливає простий висновок: комунікувати потрібно вчасно — поки інтерес ще високий. А для економістів та урядовців — що людський вимір даних має значення. Те, коли й як люди звертають увагу на цифри, може бути не менш важливим, ніж самі цифри. Читайте більше в дослідженні.

👇☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!