Діти війни очима їхніх мамВесна, яка не питає дозволу, приходить навіть туди, де війна не стихає ні на день. І разом із нею — життя, яке тримається на найсильнішому: на материнстві.Як живуть мами прикордоння, коли замість дитячого майданчика — укриття, а замість спокійних вечорів — тривоги? Як вони пояснюють дітям світ, у якому небезпека стала буденністю? І де знаходять сили щодня бути опорою для своїх синів і доньок?Ми поговорили з жінками, які виховують дітей у Великій Писарівці, Тростянці, Іванівці та навколишніх селах. Їхні історії — різні, але в кожній є щось спільне: відповідальність, витримка і дуже проста, але сильна формула — не сварити, а розуміти.Хтось навчився жити «за тривогою» і підлаштовувати графік під укриття. Хтось дозволяє більше, ніж раніше, бо знає: у дитини просто немає інших способів бути серед однолітків.Хтось тримається за квіти на клумбі, бо вони — єдине, що стабільно цвіте попри все. А хтось вчиться стримувати емоції, щоб не передати дітям власний страх.Це розповіді про звичайні рішення в незвичайних обставинах. Про те, як навіть у війні мами намагаються зберегти дітям дитинство.Повний текст весняного опитування читайте на сайті медіа "Ворскла" за посиланням https://vorskla1930.com.ua/gromada/mama-vesna-vijna/