«Хати такі, що ще жити й жити, але немає кому…»…така ситуація по вулиці Нижній у селі Тарасівка зі слів її мешканця Федора Глазкова.https://vorskla1930.com.ua/aktualno/haty-taki-shho-shhe-zhyty-j-zhytyale-nemaye-komu/Спільна бідаФедір Платонович – ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року. Ця катастрофа вважається по всій планеті наймасштабнішою, яку будь коли спричинив мирний атом. За наслідками Чорнобильській аварії немає рівних, вона оповила радіоактивним шлейфом значну частину планети та перетворила квітучу місцевість на зону відчуження.Напередодні річниці Чорнобильскої трагедії ми поспілкувалися з Федором Глазковим, який очолює громадське об’єднання “Інвалідів, ветеранів, ліквідаторів Чорнобиля” на території Великописарівської громади і дізналися, як наразі справи в ввіреного йому об’єднання, членів якого з кожним роком стає все менше й менше.– Мені в серпні виповниться вже 78 років, і всі наші хлопці немолоді, всі пенсіонери, – каже Федір Платонович. – Звичайно ж, роки беруть своє, та ще й участь у ліквідації аварії дається взнаки. Мені на той час був 41 рік, а комусь – більше, комусь – менше. Наслідки перебування в Чорнобилі наклали свій відбиток на всіх – нікого не обійшли осторонь.