8 років тому, 25 жовтня 2018 року, у студії телеканалу «Прямий» сталась бійка між колишнім міністром охорони здоров'я України Олегом Мусієм та провідним борцем з корупцією, членом правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції», екс-членом Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України Дмитром Шерембеєм:
 
https://youtu.be/QEtDAO2X8No
 
Тричі засуджений за квартирні крадіжки Шерембей накинувся на Мусія після того, як екс-міністр дав оцінку «громадській діяльності» цього рецидивіста. З такої нагоди нагадуємо, у яких саме університетах Шерембей вивчав юриспруденцію.
 
Перший раз Дмитро Олегович був засуджений Деснянським районним судом м. Чернігова 1 липня 1992 року на строк два з половиною роки позбавлення волі відповідно до ч. 3 ст. 140 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року) за вчинену ним крадіжку в особливо великих розмірах. Покарання відбував у Новгород-Сіверській виправній колонії, але недовго – 31 жовтня 1992 року майбутній борець з корупцією був звільнений по амністії.
 
Дуже скоро, 22 квітня 1994 року, Чернігівським районним судом Чернігівської області Шерембей був повторно засуджений за те ж саме і за тією ж самою ч. 3 ст. 140 КК України. Але на цей раз вже до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.
 
На волю з Шосткінської виправної колонії Шерембей вийшов за три роки, 16 квітня 1997 року, домігшись умовно-дострокового звільнення й не відсидівши останні 9 місяців і 18 днів.
 
Тим не менш, Шерембей не став на шлях виправлення й наступного року був упійманий на черговій крадіжці, внаслідок чого 2 червня 1998 року Новозаводський районний суд м. Чернігова засудив його до чотирьох з половиною років позбавлення волі за ст. 14, 43,ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), призначивши як додаткову міру покарання знову ж таки конфіскацію майна.
 
Цього разу майбутній член Ради громадського контролю НАБУ відбув покарання «від дзвінка до дзвінка» у Бучанській виправній колонії, вийшовши на волю 10 квітня 2002 року, після чого поміняв професію «домушника» на професію «громадського активіста» і став боротись з корупцією.
 
На другий день повномасштабного вторгнення Шерембей разом зі своїм соратником по «антикорупційній боротьбі» Шабуніним фіктивно оформився на військову  службу в 207 окремий батальйон ТрО (військова частина А7376), але за півтора року жодного разу в своєму підрозділі не з’явився. При цьому солдат Шерембей за півтора року «служби» в ТрО отримав 950 тис. грн грошового забезпечення та додаткової винагороди за, начебто, виконання бойових завдань, і довідку ф.6 для оформлення статусу УБД.
 
У листопаді 2023 року солдат Шерембей за допомогою тодішнього міністра оборони Умєрова був фіктивно переведений з ТрО на посаду бойового медика 101 окремої бригади охорони Генерального Штабу ЗСУ та отримав звання «молодший сержант», а за три тижні по тому Умєров фіктивно влаштував Шерембея разом з Шабуніним на «службу» в Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони й присвоїв звання «сержант». Втім, «служив» Шерембей недовго й звільнився з військової служби на тій підставі, що за 10 років перебування у виправних установах він підірвав здоров’я й тепер не може захищати Батьківщину.
 
За фактом ухилення «активіста» Шерембея від військової служби Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у м. Києві 9 травня 2024 року було зареєстровано кримінальне провадження №62924100130001049 за ознаками ч.4 ст. 409 КК України. Але жодної слідчої дії в цьому провадженні досі не проведено – Шерембею, на відміну від Шабуніна, вдалось відкупитись

 ***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram