Чи повинен директор Національного антикорупційного бюро України платити податки з хабарів? – Відповідь на це запитання 8 років тому, 3 жовтня 2018 року, дав тодішній самопроголошений директор НАБУ Артем Ситник на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. Виявляється – ні, не повинен.
 
Запитання про хабарі Артему Сергійовичу на засіданні Комітету поставив народний депутат України 8 скликання Ігор Луценко й воно було не випадковим.
 
У 2008 році Ситник, перебуваючи на посаді начальника слідчого відділу прокуратури Київської області, придбав двокімнатну квартиру в Броварах на гроші, отримані від фігурантів кримінальних справ, які він розслідував. Зокрема, 400 тис. грн. заплатила Вінокурова Світлана Євгенівна за те, щоби уникнути кримінальної відповідальності за участь у виготовленні фіктивних договорів купівлі-продажу земельних ділянок у Обухівському районі Київської області. Ще 465 тис. грн. Ситник взяв з керівників ТОВ «Орслана» за закриття кримінальної справи, згідно з фабулою якої службові особи ТОВ «Орслана» передали першому заступнику начальника управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області хабар у розмірі 7300 доларів США за присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

Гроші Ситник поклав на рахунок фіктивного благодійного фонду «Правозахисна фундація «Вільна громада», що був спеціально створений для подібних оборудок, а вже цей псевдо-благодійний фонд придбав квартиру, яку подарував Ситнику.
 
Але є нюанс – з 1 січня 2004 року громадяни України мають декларувати отримані подарунки (за винятком подарунків від близьких родичів і членів сім’ї) та включати їх вартість у оподаткований дохід. Тому Ігор Луценко й поцікавився в директора НАБУ, чи сплатив він податок з вартості отриманої на хабар квартири?
 
У ході засідання Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Артем Сергійович підтвердив усі викладені вище факти, але пояснив, що на той час квартири на хабарі купляли всі, а не тільки він один – мовляв, «це тоді була достатньо поширена практика». Що ж стосується оподаткування вартості отриманої на подарунок квартири, то відповідь не могла не вразити своєю відвертістю: «Податки не платив тому, що, по-моєму, і податків тоді не треба було ніяких платити».
 
Досвід, набутий Ситником, зараз став у пригоді новому директору НАБУ Семену Кривоносу та керівнику САП Олександру Клименку. Нині в усіх кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ, фігурантам пропонується переказати певну суму на якийсь з двох благодійних фондів, які обслуговують Кривоноса та Клименка – у фонд Стерненка чи у фонд Чмута. У разі згоди підозрюваного/обвинуваченого, прокурор укладає з ним угоду про звільнення від покарання за вчинення злочину, суддя ВАКС цю угоду затверджує, а сума, сплачена за фактичне закриття справи, уходить у криптогаманці високих достойників.

Бо, на відміну від Ситника, Кривонос і Клименко своє майбутнє з Україною не пов’язують і квартири куплятимуть лише в цивілізованих країнах – там де немає ніякого «антикорупційного бюро».

***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram