Записки пасквілянта | Каюсь: я думав, що заступник генерального прокурора Антон Войтенко та ...

Каюсь: я думав, що заступник генерального прокурора Антон Войтенко та керівник Спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Віталій Панченко трохи розумніші й мають, бодай, дві клепки в голові. Але я помилявся: там, дійсно, серйозні проблеми з мозковою діяльністю. Принаймні, розумні люди не стали б влаштовувати публічний гармидер через якогось заступника керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Володимира Татаревича, який відмовляється направляти командирам військових частин витяги з ЄРДР після реєстрації кримінальних проваджень за фактами дезертирства. Та й самі кримінальні провадження реєструвати не хоче.Впродовж останніх чотирьох місяців я регулярно розповідаю, як Войтенко з Панченком блокують розслідування кримінальних проваджень відносно військовослужбовців, що самовільно покинули свої військові частини – кримінальні провадження прокуратурою не реєструються, а пересилаються в ДБР, де повідомлення командирів військових частин, як правило, відправляють у кошик на сміття. При цьому, якщо навіть вдається шляхом скандалу в ЗМІ та соцмережах спонукати якогось там Татаревича зареєструвати кримінальне провадження, примусити це чудо природи направити заявнику витяг з ЄРДР – геть нереально. А без витягу з ЄРДР командир військової частини не може припинити дезертиру військову службу й прийняти на його місце іншого військовослужбовця. Останній приклад: Татаревич з 17 серпня не відправляє заявнику витяг ЄРДР за №42023152410000041 від 17.08.2023, тим самим позбавляючи командира військової частини можливості виключити зі списків особового складу солдата З., який «став на лижі» ще в липні 2022 року. Ані звернення до суду, ані публічні заклики припинити беззаконня не діють на Татаревича та його високе начальство. Напевно, Войтенко з Панченком думають, що можна безкарно плювати на Збройні Сили – і це замість того, щоби підняти слухавку й наказати Татаревичу не ганьбити контору. До речі, виникає запитання: а як так могло трапитись (точніше – за яку суму так могло трапитись), що заступник генпрокурора Антон Войтенко одночасно є куратором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та наглядає за слідством в Державному бюро розслідувань? Чи немає тут якогось конфлікту інтересів, враховуючи, що ДБР у недалекому минулому (коли Войтенко очолював Львівську обласну прокуратуру) хотіло реалізувати цього високого достойника та «хлопнути» його на хабарі? Тоді, пригадую, керівництво місцевого СБУ «злило» Антону Борисовичу інформацію, що ДБР на низькому старті, і Войтенко сказав підлеглому, який мав бути посередником при отриманні-передаванні грошей, не їхати на зустріч. Історія ця є загальновідомою і Костін мусив би віддати за розподілом обовʼязків нагляд за ДБР комусь іншому із заступників... Тож якщо Войтенко з Панченком не хочуть навести бодай якийсь порядок у Миколаївській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони – будуть регулярно читати про свої подвиги та трудові звершення. А були б розумними людьми – намагалися б зайвий раз не привертати до себе увагу.