Записки пасквілянта | Дмитро Вербицький: «Тому шо треба не всякой х*йньой заніматься, а жити...

Дмитро Вербицький: «Тому шо треба не всякой х*йньой заніматься, а жити інтєрєсно: бути шпіоном і їздити на порше з красівими тьолками, получать удовольствіє». 13 травня 2026 року волелюбний український народ відсвяткував знаменну дату – сплинуло два роки з дня реєстрації в НАБУ кримінального провадження за статтею 368-5 КК України (незаконне збагачення) стосовно колишнього заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького. Зрозуміло, що великих неприємностей пану Вербицькому це кримінальне провадження не завдало – хіба, довелось позолотити ручку директору НАБУ. А позолотити в Дмитра Анатолійовича є чим. Два роки тому, роблячи Вербицькому пропозицію, від якої той не зміг відмовитись, НАБУ передало своїм власним кореспондентам Бігусу та Бабінець докладну інформацію про нетрудові доходи заступника генпрокурора – про те, що Вербицький оселився в котеджному містечку «Коник» у Києві в будинку, що був придбаний за ціною в 6 разів нижче ринкової. А цивільна дружина Вербицького, Христина Ільницька, купила автомобіль Porsche Macan і будинок площею 240 кв.м в тому ж «Конику» – разом на 52 млн. грн при тому, що її офіційні доходи на 10 років склали лише 360 тис. грн. Попри те, що Київський окружний адміністративний суд повністю відхилив позов Вербицького до НАЗК, визнавши законним висновок про виявлення у нього 37,5 мільйонів «зайвих» гривень та елітного майна, за два роки НАБУ не спромоглось притягнути екс-заступника генерального прокурора до кримінальної відповідальності. Злі язики називають не тільки суму, яку Вербицький заніс у НАБУ, але навіть посередника – свого близького друга, керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу генерального прокурора Бориса Індиченка, чий батько, також Борис Індиченко, очолює знаменитий Другий підрозділ детективів НАБУ. Переконавшись у власній безкарності, Вербицький дав розлоге інтерв’ю виданню «Конфлікти і закони» з розповіддю про те, який він білий та пухнастий.  Обвинувачення в незаконному збагаченні Вербицький пояснив підступами російських спецслужб. Виявляється, Вербицький – не корупціонер, на якому нема де тавра ставити, а патріот, «якому надходили пропозиції від країни-агресора». І що публікації про його нетрудові доходи – це спецоперація  Кремля, обуреного тим, що Дмитро Анатолійович відмовився працювати на російську розвідку. Враховуючи, що Вербицький мав допуск до держтаємниці по формі №2, залишається лише здогадуватись, чому екс-заступник генпрокурора повідомив про цей факт своєї біографії не в СБУ після першого ж контакту з іноземною розвідкою, а читачам «Конфлікти і закони» за два роки після того, як його звільнили з посади. Незадекларований автомобіль Porsche Macan, Вербицький пояснює тим, що він, як культурна людина, сідав за кермо автівки, щоби дати можливість своїй дівчині вільно розмовляти по телефону. Судячи з того, що відео-система «Безпечне місто» регулярно фіксувала екс-заступника генпрокурора на водійському сидінні Porsche Macan, йдеться не про культурний рівень Вербицького, а про фактичне користування автомобілем, який пан прокурор зобов’язаний був зазначити в декларації. Тим більше, що автівка оформлена на його цивільну дружину. А намагання виправдати нульові податкові декларації супутниці тим, що вона «не звітувала з 2020 року після смерті чоловіка, хоча гроші від продажу яхт у неї є», взагалі тягне на визнання в ухиленні від сплати податків. Не кажучи вже про те, що Вербицький зобов’язаний був декларувати доходи своєї співмешканки  незалежно від її податкової звітності. Не менш сміховинно виглядає й розповідь Вербицького про нерухомість у Туреччині, оформлену на  матер-пенсіонерку. Вербицький стверджує, що покійний батько був капітаном дальнього плавання й добре заробляв. Проте «матір викинула ці документи», тому передати їх НАЗК він не зміг. А квартиру не зазначив у декларації не тому, що він корупціонер, а з метою ввести в оману російські спецслужби. Напевно, після такого пасажу НАБУ не просто закриє провадження щодо Вербицького, а ще й принесе йому вибачення.