Записки пасквілянта | Уперше про кримінальні подвиги Лубінця я розповів у листопаді 2024 рок...

Уперше про кримінальні подвиги Лубінця я розповів у листопаді 2024 року в своєму блозі з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів» у статті «Уповноважений з корупції». На той час я ще перебував на військовій службі, але три роки фронтового життя дались взнаки, тож у госпіталь знайшлись час і натхнення, щоби проінформувати волелюбний український народ про витівки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.Негайно по виходу моєї статті Лубінець звернувся до свого приятеля – голови Держспецзв’язку Потія з проханням заблокувати доменні імена мого блогу з романтичною назвою, а також тих львівських, ужгородського й полтавського сайтів, які передрукували статтю «Уповноважений з корупції». Прохання мотивувалось тим, що до Лубінця звернувся абсолютно йому незнайомий громадянин Якименко – той самий бухгалтер профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який взяв у Маріам Ламберт для Лубінця 18 тисяч євро. І що цей незнайомий Лубінцю Якименко поскаржився пану Уповноваженому, що я опублікував його персональні дані – свідоцтва про реєстрацію автомобілів, які були передані іноземцями Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і які опинились у приватній власності цього Якименка.Бригадний генерал Потій моментально відгукнувся на прохання Лубінця й без будь-яких законних підстав, будь-якої перевірки та судового рішення наказав заблокувати всі ті видання, які розповідають про кричущі корупційні злочини, вчинені Лубінцем. Негайно по тому я відправив у Національне агентство з питань запобігання корупції лист Лубінця з проханням заблокувати доступ до статті «Уповноважений з корупції» та розписку Якименка, який взяв у Маріам Ламберт для Лубінця 18 тисяч євро готівкою, засвідчену печаткою профспілкової організації співробітників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Оскільки більш явного прикладу діяльності державних чиновників в умовах реального конфлікту інтересів годі придумати.8 січня 2025 року голова НАЗК Павлущик замість того, щоби скласти стосовно Лубінця, Потія й Титаренка протоколи про вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, розпорядився дати мені відписку, що мовляв, «буде розпочато моніторинг та контроль за виконанням актів та контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича та керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Вервейка Івана Дмитровича, у межах яких буде досліджено питання дотримання вказаними особами вимог та обмежень, передбачених ст. ст. 23, 28 Закону...»Складання цього листа – то була єдина реакція голови НАЗК Віктора Павлущика на інформацію про кричущий корупційний злочин, вчинений Лубінцем, Потієм і Титаренком. Ніякої перевірки, ясна річ, НАЗК не проводило, а на мої наступні запити просто не відповідало.Це історія є найкращим доказом того, що нині Україною правлять шахраї та аферисти – і в цьому є головна відмінність між епохою Зеленського та тим періодом в історії України, коли на чолі держави перебував двічі несудимий міцний господарник. Янукович, вихований у традиціях селища Півновка, що в Єнакієвому, з дитинства таких як Зеленський, Лубінець і Потій називав шлеперами. Якби щось подібне трапилось за часи його правління, то Лубінець і Потій вже давно б знайомились з меню Лук’янівського СІЗО, а голову НАЗК Павлущика міцний господарник викликав би до себе «на килим» і просто вибив би йому зуби. Бо Янукович точно знав, що виманювати гроші у правозахисниці з Нідерландів – це ганьба для всієї країни й пляма на ньому, як на главі держави.Докладніше про ці та інші злочини, вчинені українським, прости господи, омбудсманом розповідається в моїй статті «Яка Рада – такий і уповноважений», https://volodymyrboyko.wordpress.com/2026/04/03/lubinets-1/перша частина якої опублікована на сайті з романтичною назвою.