Продовження. Початок отут.Але на цьому фарс не закінчився. Детектив НАБУ звернувся у ВАКС з клопотанням про обрання запобіжного заходу підозрюваній Тимошенко, не подавши жодних доказів скоєння нею бодай якогось правопорушення. Точніше, єдиним «доказом» є уривок розмови Тимошенко з Копитіним невідомо про що. При цьому самого народного депутата Копитіна сторона обвинувачення не тільки не викликала в суд для надання свідчень щодо предмету розмови з Тимошенко, а, взагалі, зашифрувала його в роздруківці розмови під псевдонімом «Мазур».Але й це не все: за браком доказів до клопотання про обрання запобіжного заходу Тимошенко детектив НАБУ долучив вирок судді Кірєєва від 11 жовтня 2011 року, яким Тимошенко була засуджена до 7 років позбавлення волі. У такий спосіб детектив НАБУ вирішив довести, що підозрювана є закоренілою рецидивісткою й може переховуватись від слідства. Ухвалу судді Дубаса, який частково задовольнив клопотання про обрання Тимошенко запобіжного заходу, я навіть коментувати не буду – Віталій Михайлович як був податковим інспектором, так ним і залишився.І наостанку. НАБУ та Верховна Рада України – це різні гілки влади. Якими б не були народні депутати, переслідування представника законодавчої влади представниками виконавчої влади лише за його політичну діяльність (а залучення голосів з іншої фракції та дії, спрямовані на розвалення монобільшості, – це, безсумнівно, політична діяльність Тимошенко) у цивілізованих країнах вважається неприпустимим. Більш того, залучення членів парламенту як агентів правоохоронних органів у більшості країн прямо забороняється. І в жодній цивілізованій країні жодний правоохоронний орган не став би ганьбитись кримінальним переслідуванням політика лише на підставі записаної розмови (а в даному випадку – ще й записаної незаконно) без реальної передачі грошей.Єдине, що мене радує – так це те, що в цьому ганебному фарсі не бере участь старший детектив НАБУ Родіон Геннадійович Бірюков. Бо я б цього не пережив.Підписатися на «Записки пасквілянта»