Записки пасквілянта | Попри свою повну нікчемність, аморальність і безпринципність, убієнний...

Попри свою повну нікчемність, аморальність і безпринципність, убієнний Андрій Парубій назавжди увійшов в українську історію завдяки інсульту, який 18 лютого 2014 року зненацька звалив з ніг коменданта Майдану. Страшно навіть уявити, яку втрату зазнала б Україна в разі, якби пана Андрія не спіткала ця тяжка хвороба, що зробила його геть незворушним – держава могла залишитись без майбутнього голови Верховної Ради. Бо саме на ранок 18 лютого 2014 року Парубій призначив «мирний наступ на Верховну Раду», внаслідок якого десятки учасників акції протесту були покалічені та навіть вбиті. А якби не інсульт, коменданту Майдану довелося б йти на чолі колон протестувальників, яких він відправив на вірну смерть і каліцтво. Інсульту Парубія передували події, внаслідок яких лідери Революції, так би мовити, Гідності стали багатшими на кілька мільйонів доларів. Ось як про це розповідав 1 квітня 2014 року в «Українській правді» Мустафа Внайом: «За словами одного з колишніх працівників адміністрації президента, ще наприкінці січня на стіл Януковичу було покладено доповідну, в якій зазначалось про домовленості між Службою безпеки України та лідерами Правого сектору щодо можливого звільнення вулиці Грушевського в обмін на грошове винагородження. За словами співрозмовника «Української правди», доповідна мала «синій» гриф, що означало, що інформація, наведена у документі, підтверджена відповідним аудіозаписом. Інше джерело повідомляє, що про ті самі домовленості пізніше Віктору Януковичу доповідав Андрій Клюєв. Голова адміністрації президента стверджував, що за суму у десять мільйонів доларів він може домовитись про звільнення вулиці Грушевського, відведення сил Правого сектору з Європейської площі, пересування барикад до рівня вулиці Трьохсвятительської. Свідками цієї доповіді були Генеральний прокурор Віктор Пшонка, голова МВС Віталій Захарченко та міністр юстиції Олена Лукаш».Люди брешуть, що головними вигодонабувачами від домовленостей з Клюєвим, окрім Яроша, тоді стали очільники партії «Свобода», а також вічнонепрохідний полковник Гриценко й кілька шавок рангом поменше – на кшталт майбутнього міністра молоді та спорту Жданова, який, оголосивши себе ідеологом Майдану, розповідав, чому саме потрібно розібрати барикаду на Грушевського та звільнити від протестувальників приміщення Київради: мовляв, такими були домовленості з владою, а влада – це святе.План по «зачистці Майдану» був простим і невибагливим: 15-17 лютого 2014 року Тягнибок і Гриценко мали забезпечити розчистку вулиці Грушевського, яку перегородила барикада, та звільнення приміщення Київради від учасників акцій протесту. Далі, згідно з планом, на ранок 18 лютого Парубій оголошує «мирний наступ на Верховну Раду», учасники акцій протесту покидають наметове містечко на Майдані та йдуть до Маріїнського парку, де їх оточують і методично забивають кийками звезені в місто «тітушки», ввечері на Майдан з боку вулиці Грушевського заходять бронетранспортери, а Будинок профспілок захоплюють співробітники ЦСО А СБУ.Однак цей план зазнав невдачі на першому ж етапі: після того, як малолітні «правосекі» побачили, як Гриценко й Тягнибок вночі зустрічають комунальну техніку, що прибула на Європейську площу з Подолу, вони влаштували ґвалт, розбудили Парубія, зажадали негайно припинити всі роботи, а на ранок ще й оголосити зі сцени Майдану прізвища «очільників Революції», яких звабив Клюєв. Зрозуміло, що Парубій нічого такого оголошувати не став, але барикаду на Грушевського повністю прибрати так і не вдалось.Але з очищенням Київради від пожильців (Тягнибок 16 лютого 2014 року особисто виганяв звідтіля учасників акцій протесту) і «мирним наступом на Верховну Раду» все вийшло так, як і планувалось. Завдяки чому календар знаменних дат України поповнився ще одним святом – Днем інсульту Парубія... Втім, досі залишилась нез’ясованою загадка, яку залишив по собі убієнний, – де саме Парубій взяв військову форму та автомат 8 березня 2022 року й чи повернув він зброю після фотосесії?