Записки пасквілянта | Оскільки голова СБУ Вася Малюк, вочевидь, уяви не має, що відбувається...

Оскільки голова СБУ Вася Малюк, вочевидь, уяви не має, що відбувається в довіреній йому Конторі, нагадую, що 4 роки тому я зняв документальний фільм про трудові подвиги тодішнього начальника штабу Антитерористичного центру при СБУ генерал-майора Геннадія Кузнецова. 12 лютого 2025 року Малюк заявив, що новий начальник штабу АТЦ при СБУ Дмитро Козюра є агентом російської спецслужби, на доказ чого Малюк набив Козюрі фізіономію, поставив цього Козюру на коліна, сфотографував синець на Козюріній мармизі й фотографію опублікував. Враховуючи розумовий рівень Василя Васильовича, нічого дивного в таких методах «розслідування» немає. Але виникає запитання – чому Малюк поставив синець на морді Козюри й не має жодних претензій до його попередника Кузнецова? А, між тим, Кузнецов не тільки обслуговував своїх московських кураторів, а ще й розкрадав грошове забезпечення підлеглих, використовував службовий автотранспорт для поїздок у відпустку й навіть оформлював офіцерам штабу АТЦ при СБУ фіктивні відрядження в зону АТО, а, насправді, направляв їх для охорони концертів Вакарчука. При цьому, як було встановлено в ході службового розслідування, Вакарчук платив за це Кузнецову готівкою «у конверті».Але, найголовніше, Кузнецов разом зі своїми московськими кураторами продавав місця в списку на «обмін полоненими». Більш того, «МГБ ДНР» добирало заможних громадян на окупованій території, яких кидало до в’язниці, далі в’язні передавали через «МГБ ДНР» гроші для Кузнецова й начальник штабу АТЦ при СБУ включав їх у список на обмін.Але Малюка це не дивує, на коліна Кузнецова він не ставить і навіть не цікавиться, на які гроші генерал-майор СБУ облаштував собі садибу на київських Осокорках.P.S. У коментарях мене спитали, хто оплатив зйомку цього фільму. Відповідаю. Цей фільм знімався як пілотний для одного телеканалу, який планував запустити мій авторський проєкт "Допуск по формі 1". Але після зйомки двох пілотних документальних фільмів канал відмовився від цієї задумки і в етер вони не пішли. Мені стало шкода своєї роботи (за яку я, звісно, не отримав ані копійки - на відміну він технічних працівників, яким заплатив телеканал) і я попрохав керівника телеканалу продати мені записи. Керівник порахував собівартість, назвав мені суму, я заплатив і забрав два своїх документальних фільми. Гроші, на які я викупив свої передачі, я заробив перед тим як інструктор з парашутної підготовки, коли працював за кордоном