The Voicer

Китай тисне на Європу, вимагаючи не пускати тайванських політиківУ статті The Guardian йдеться, що китайські дипломати в листопаді–грудні почали масово звертатися до європейських урядів і посольств із «юридичними порадами», вимагаючи заборонити в’їзд тайванським політикам. Пекін попереджає, що допуск таких осіб нібито перетинає «червону лінію» та шкодить відносинам з Китаєм.Китайська сторона посилається на Шенгенський кодекс про кордони, де зазначено, що іноземцям може бути відмовлено у в’їзді, якщо вони становлять загрозу міжнародним відносинам держав-членів. Логіка Пекіна полягає в тому, що присутність тайванських посадовців у Європі нібито шкодить відносинам із КНР. У деяких випадках також згадувалася Віденська конвенція або навіть пропозиція наслідувати ООН і не допускати тайванців до урядових будівель.У нотах Китаю прямо вимагається не визнавати «так звані дипломатичні паспорти» Тайваню та заборонити в’їзд його президенту, віцепрезиденту, міністрам і колишнім очільникам держави. Як приклад «порушень» наводяться візити тайванських діячів до Бельгії, Чехії, Польщі, Німеччини, Литви та інших країн.Норвегія і Фінляндія підтвердили, що отримали такі звернення, але зазначили, що візові правила визначаються органами Шенгену. Британський уряд заявив, що рішення про в’їзд ухвалюються виключно за національним законодавством.У Тайбеї назвали дії Китаю втручанням у справи інших держав і наголосили, що саме тиск Пекіна та погрози силою є реальною загрозою міжнародним відносинам. Дипломати в ЄС вважають китайські аргументи юридично слабкими, але відзначають, що попередження особливо лякають менші держави, залежні від китайських інвестицій.The Voicer | Підтримати

Непередбачуваний Трамп зважує прохання іранців про допомогу та заклики до стриманостіУ статті The Guardian йдеться про те, що Дональд Трамп опинився під сильним тиском іранської опозиції, яка закликає його негайно втрутитися, аби врятувати протестувальників, що зазнають жорстоких розгонів з боку силовиків. Водночас сам президент отримує суперечливі поради: різке втручання США може не лише не допомогти, а й зміцнити позиції режиму, який подає протести як «змову Заходу та Ізраїлю».Трамп публічно погрожував «вдарити по Ірану», якщо силовики продовжать убивства, однак експерти зазначають, що його команда не має готового плану дій. Значного перекидання американських військ поки не відбувається, а такі союзники США, як Катар, закликають до стриманості. Міністр закордонних справ Марко Рубіо обговорював ситуацію з прем’єром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.Військова операція у Тегерані надзвичайно ризикована: у місті мешкає близько 12 мільйонів людей, і точкові удари з повітря можуть призвести до масових жертв серед цивільних, як це вже було під час ударів у червні, коли загинула понад тисяча людей. Керівництво Корпусу вартових ісламської революції та верховний лідер Хаменеї різко посилили охорону, тож «обезголовлення» режиму виглядає малоймовірним.Опозиційні діячі з Ірану звернулися до Вашингтона з відкритим листом, назвавши масштаби репресій «злочином проти людяності» й попередивши, що протестувальники можуть витримати ще лише кілька днів. Водночас аналітики з Ізраїлю та Британії застерігають: обмежене втручання США може, навпаки, згуртувати іранські еліти навколо режиму та придушити внутрішні тріщини. На цьому тлі іранська влада намагається переконати суспільство, що саме вона рятує країну від «хаосу, нав’язаного ззовні».The Voicer | Підтримати

Західний синдром спотвореної свідомості: чому частина лівих підтримує диктатуриУ статті The Telegraph різко критикується реакція частини західних ультралівих на можливе падіння теократичного режиму в Ірані, яку названо проявом справжнього безумства. Зазначається, що це ще можна було б пояснити протестами проти дій Дональда Трампа у Венесуелі чи навіть симпатіями до ХАМАС, наївністю або дезінформацією.Але підтримка іранського режиму в момент, коли самі іранці намагаються повалити одну з найбільш репресивних та кривавих диктатур світу, виходить за межі будь-якої логіки.Наводиться приклад з Кельна, де жінка кричала «Свободу Палестині» на іранців, які протестували проти вбивств демонстрантів у себе на батьківщині. Її обурювали ізраїльські прапори, якими махали іранські євреї. Цей епізод ілюструє, наскільки радикальна ненависть до Заходу та Ізраїлю затьмарює здатність співчувати реальним жертвам тиранії.У тексті це явище названо «західним синдромом спотвореної свідомості» — переконанням, що будь-хто, хто виступає проти Заходу, автоматично заслуговує на підтримку, навіть якщо йдеться про режим, який у 2025 році стратив понад півтори тисячі власних громадян, перетворює жінок на людей другого сорту, карає гомосексуальність смертю та спонсорує міжнародний тероризм.Окремо критикується західні медіа за слабке висвітлення подій в Ірані, адже падіння цього режиму могло б стати подією світового масштабу. Якщо єдина причина виступати проти іранської революції полягає в тому, що її «хоче Захід», то, підсумовується, цей синдром набагато небезпечніший, ніж здається.The Voicer | Підтримати

Південна Корея просить Китай стати посередником у переговорах з КНДРAssociated Press повідомляють, що президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що звернувся до голови КНР Сі Цзіньпіна з проханням допомогти як посередник у врегулюванні північнокорейської ядерної кризи та зниженні напруження між двома Кореями. Про це він повідомив журналістам під час візиту до Китаю, зазначивши, що під час зустрічі в Пекіні Сі відповів, що в питаннях Північної Кореї необхідно проявляти терпіння.За словами Лі, всі канали зв’язку з Пхеньяном наразі повністю заблоковані, тому Сеул не має можливості навіть розпочати прямий діалог. Він наголосив, що Китай як головний торговельний партнер і ключовий дипломатичний союзник КНДР має унікальний вплив на північнокорейське керівництво, і тому може відіграти вирішальну роль у відновленні переговорів.Південна Корея та США вже багато років просять Пекін активніше тиснути на КНДР, однак Китай зазвичай закликає сторони до стриманості й блокує посилення санкцій, навіть після заборонених випробувань ракет і ядерної зброї.З моменту приходу до влади влітку минулого року ліберальний уряд Лі намагається відновити діалог із Пхеньяном, але Північна Корея ігнорує ці ініціативи. Сестра Кім Чен Ина, Кім Йо Чжон, уже заявляла, що довіра Сеула до США робить нинішню політику нічим не кращою за попередню.Лі також повідомив, що пропонує поступову модель денуклеаризації: спершу замороження ядерної й ракетної програм КНДР в обмін на поетапні вигоди. Водночас експерти побоюються, що такий підхід може дозволити Північній Кореї зберегти основну частину свого ядерного потенціалу.The Voicer | Підтримати

Колишня радниця Трампа повідомляє, що Росія пропонувала обмін «Венесуела за Україну»Згідно з інформацією Associated Press, Фіона Гілл, яка у 2019 році була старшою радницею президента Дональда Трампа з питань Росії та Європи, заявила, що російські чиновники тоді неодноразово натякали на можливість «дивної угоди»: Кремль готовий згорнути підтримку режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі, якщо Сполучені Штати дозволять Росії діяти без обмежень в Україні.За словами Гілл, ця ідея активно просувалася через російські медіа з апеляціями до Доктрини Монро — принципу XIX століття, за яким США претендували на особливу роль у Західній півкулі, а Європі пропонувалося не втручатися в американські справи. Москва фактично намагалася представити це як обмін сферами впливу.Хоча формальної пропозиції не було, тодішній посол Росії в США Анатолій Антонов неодноразово натякав, що Росія готова «дати США вільні руки» у Венесуелі, якщо Вашингтон визнає аналогічне право Кремля в Європі. У відповідь Гілл, за дорученням Трампа, у квітні 2019 року заявила в Москві, що Україна і Венесуела не можуть бути предметом жодного обміну.Тоді США разом із союзниками підтримували венесуельського опозиційного лідера Хуана Гуайдо. Однак через сім років ситуація докорінно змінилася: після захоплення Мадуро Сполучені Штати фактично заявили, що керуватимуть політикою щодо Венесуели.На думку Гілл, Кремль буде у захваті від ідеї, що великі держави можуть просто ділити світ на зони впливу, адже це закріплює принцип «сила визначає право». Вона застерегла, що дії США у Венесуелі серйозно підривають моральні позиції Заходу в засудженні російської агресії проти України.The Voicer | Підтримати

Трамп попередив республіканців: поразка на проміжних виборах означатиме імпічментReuters повідомляють, що президент США Дональд Трамп заявив республіканським законодавцям, що поразка партії на виборах до Конгресу у 2026 році неминуче призведе до його третього імпічменту. Під час виступу на партійному ретриті у Вашингтоні він сказав, що демократи «обов’язково знайдуть привід», аби знову розпочати процедуру усунення його з посади, якщо повернуть контроль над Конгресом.Напередодні листопадових виборів Трамп закликав союзників припинити внутрішні чвари та активніше продавати виборцям його позиції щодо питань гендерної політики, охорони здоров’я та «чесності виборів». Він також визнав, що зазвичай чинні президенти втрачають місця у Палаті представників під час проміжних виборів, і зізнався, що не розуміє «психологію виборців».Водночас Трамп майже не торкався теми вартості життя та інфляції, пояснюючи економічні проблеми спадщиною демократів і пропонуючи робити акцент на зростанні фондового ринку.Президент виступав у Центрі Кеннеді, який після чистки ради директорів та звільнення демократів було перейменовано з додаванням його імені. У промові тривалістю понад 80 хвилин він згадав і події 6 січня 2021 року, але побіжно, тоді як демократи саме відзначали річницю штурму Капітолію.Трамп уже двічі проходив процедуру імпічменту в перший термін і був виправданий Сенатом. Деякі демократи вже підготували нові статті звинувачення, тоді як республіканці контролюють Палату представників із мінімальною перевагою в п’ять голосів. Президент активно розширює виконавчі повноваження, що викликає занепокоєння навіть серед частини його однопартійців.The Voicer| Підтримати

Франція стала на бік Росії у питанні захоплення Мадуро СШАThe Telegraph повідомляють, що Франція несподівано підтримала Росію під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН, засудивши операцію адміністрації Дональда Трампа із затримання Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Хоча президент Еммануель Макрон спершу публічно привітав дії США, заявивши, що венесуельці можуть “лише радіти”, вже за кілька днів Париж відмовився від цієї позиції. У новій заяві Макрон підкреслив, що він “не підтримував і не схвалював” американську військову операцію.Заступник постійного представника Франції при ООН Жай Дхармадакарі наголосив, що захоплення Мадуро суперечить принципам мирного врегулювання суперечок та незастосування сили. За його словами, будь-які порушення міжнародного права з боку постійних членів Ради Безпеки підривають самі основи міжнародного порядку.Росія і Китай закликали Радбез об’єднатися проти повернення США до “ери беззаконня”. Російський посол Василь Небензя заявив, що Сполучені Штати не можуть вважати себе “вищим суддею”, який має право вторгатися до будь-якої країни та самостійно визначати винних і виконувати покарання.Американський представник в ООН Майк Волц захистив операцію як “точкову правоохоронну дію”, а генсек ООН Антоніу Гутерріш застеріг, що вона може створити небезпечний прецедент для міжнародних відносин. The Voicer | Підтримати

Трамп знову націлився на ГренландіюЗгідно The Telegraph, Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати «потребують Гренландії», фактично відродивши ідею анексії данської автономії всього через кілька днів після рейду, внаслідок якого було захоплено президента Венесуели Ніколаса Мадуро.«Нам абсолютно точно потрібна Гренландія, — сказав Трамп.— Вона оточена російськими й китайськими кораблями. Нам це потрібно для оборони». За його словами, рішення щодо майбутнього острова ухвалюватимуть посадовці його адміністрації.Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен у неділю різко відповів Вашингтону, назвавши заяви «неповагою» і підкресливши, що територія «не продається». Його заява пролунала після того, як Кеті Міллер — дружина заступника керівника апарату Білого дому Стівена Міллера — опублікувала в соцмережах карту Гренландії, зафарбовану під американський прапор із підписом «SOON».Погрози на адресу Гренландії з’явилися на тлі зростаючих побоювань, що після Венесуели Трамп може санкціонувати нові силові дії в Західній півкулі — регіоні, який він вважає «сферою впливу» США. Аналітики, щоправда, вважають реальне вторгнення малоймовірним, адже Гренландія входить до НАТО разом зі Сполученими Штатами. Втім, сама риторика вже викликає тривогу в європейських столицях.Заяви Трампа щодо Гренландії й Венесуели вже засудили Китай, Росія та Північна Корея, тоді як частина європейських столиць висловила стриману підтримку діям США.The Voicer | Підтримати

Засудження і оплески в Латинській Америці після захоплення Мадуро силами СШАReuters повідомляють, що лідери країн Латинської Америки різко розділилися в оцінках після несподіваного удару США по Венесуелі, внаслідок якого був захоплений венесуельський лідер Ніколас Мадуро.Хоча регіон десятиліттями насторожено ставиться до можливого повернення американських інтервенцій, які у ХХ столітті сприяли встановленню авторитарних режимів від Чилі до Гондурасу, сам Мадуро — на тлі соціально-економічного краху країни — став дедалі непопулярнішим і ізольованішим. За даними Міжнародної організації з міграції ООН, з 2018 року Венесуелу залишили майже 8 млн осіб, 85% з яких оселилися в Латинській Америці та Карибському басейні.Останні вибори у регіоні привели до влади низку правих урядів, чиї лідери нерідко сприймають підтримувані США режими минулого як необхідний бар’єр проти соціалізму. Паралельно зросла тривога через організовану злочинність і діяльність угруповання Tren de Aragua, що підживлює жорсткіші політичні гасла щодо міграції та безпеки.Реакція урядів виявилася чітко ідеологічною. Президент Колумбії Густаво Петро назвав дії США «агресією проти суверенітету Венесуели і всієї Латинської Америки» та закликав до термінового засідання Ради Безпеки ООН. Аналогічну позицію зайняв президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, заявивши, що бомбардування і захоплення глави держави «перетнули неприйнятну межу».Водночас новообраний президент Чилі Хосе Антоніо Каст назвав арешт Мадуро «чудовою новиною для регіону» і закликав до повної ліквідації апарату режиму. Президент Аргентини Хав’єр Мілеї та глава Еквадору Даніель Нобоа відкрито підтримали дії Вашингтона.Подію можна охарактеризувати як одне з найвизначніших рішень в історії відносин США і Латинської Америки, що сигналізує про повернення Вашингтона до ролі «поліцейського» у власній сфері впливу. The Voicer | Підтримати

Ескалація Трампа у Венесуелі ставить питання про межі його повноваженьBloomberg повідомляють, що президент США Дональд Трамп публічно розкрив інформацію про таємний американський удар по об’єкту, який він назвав центром наркотрафіку у Венесуелі. Цей крок означає новий рівень ескалації тиску на режим Ніколаса Мадуро і породжує дискусії про те, наскільки далеко глава Білого дому готовий зайти без санкції Конгресу.За даними, удар був здійснений дроном Центрального розвідувального управління і, ймовірно, не спричинив жертв. Пентагон офіційно операцію не коментував, а в ЦРУ відмовилися від заяв. Трамп, який уже кілька тижнів погрожує перенести удари з морських цілей на територію Венесуели, підтвердив вибух у районі доків, де, за його словами, завантажують наркотики.Використання саме розвідслужби, а не регулярних збройних сил, ускладнює юридичну оцінку події. Оскільки об’єктом став не державний об’єкт, а ймовірна база угруповання Tren de Aragua, адміністрація намагається обґрунтувати дії як контртерористичні та антинаркотичні. Водночас у Конгресі вже лунають звинувачення у перевищенні повноважень: сенатор-демократ Ед Маркі назвав інцидент «актом війни» та застеріг від втягування США у незаконний конфлікт із Венесуелою.Паралельно Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти венесуельських компаній, пов’язаних із поставками іранських дронів. Це посилює сигнал про намір Білого дому діяти жорсткіше, хоча офіційно Трамп не підтверджує, що його метою є усунення Мадуро від влади.Сам венесуельський лідер утримався від публічної реакції на удар і продовжує робити ставку на лояльність армії та заклики до переговорів. Експерти зазначають, що поодинокі «точкові» операції ЦРУ навряд чи змусять його змінити курс, але вони знижують політичні та юридичні бар’єри для подальших дій Вашингтона.Таким чином, розкриття таємної операції стало не лише демонстрацією сили, а й тестом на межі президентських повноважень у питаннях війни і миру.The Voicer | Підтримати