Мир в Україні здається недосяжним після розмови Трампа з Путіним, - CNNТелефонна розмова президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 19 травня не наблизила завершення війни в Україні, а навпаки — показала, як далеко справжній мир. Трамп, який хизувався «силою своєї особистості», фактично підтримав позицію Кремля: закликав до переговорів між Україною та Росією без участі США, поки бойові дії тривають. Це викликало занепокоєння, що Вашингтон може відсторонитися від мирного процесу.Москва відмовилась підтримати запропоноване Україною та ЄС 30-денне припинення вогню, натомість вимагає почати обговорення фінального мирного договору вже зараз — що виглядає як спосіб виграти час для подальших атак. Після розмови Трамп заявив, що сторони самостійно обговорять перемир’я, а якщо прогресу не буде, він «просто відійде вбік».Колишні посадовці розкритикували Трампа за м’якість: натякнули, що Путін не отримав жодного тиску. Російські чиновники висловили задоволення розмовою. Тим часом Володимир Зеленський після спілкування з Трампом дипломатично, але чітко заперечив його підхід — закликав до жорсткіших санкцій проти РФ і наголосив, що США не повинні усуватись.Трамп не запропонував нових санкцій, не обіцяв збільшення військової допомоги Україні, але знову пожалівся на її вартість. На фоні зростання інтенсивності боїв в Україні та Газі, Трампова миротворчість здається поверхневою. The Voicer | Підтримати
Чому саме зараз найкращий час запровадити санкції проти Росії, - Current AffairsПрезидент Трамп нещодавно натякнув на можливі нові санкції проти Росії за її агресію проти України. Але вже за кілька днів він знову став на бік Путіна, закликавши Україну погодитись на російські “переговори” замість підтриманого Європою припинення вогню.Це стратегічна помилка. Саме зараз — ідеальний момент, аби чинити тиск на Кремль. Європа об'єдналася навколо ідеї санкцій у разі, якщо Росія не припинить вогонь. До того ж, економіка РФ починає хитатися: інфляція понад 10%, ключова ставка — рекордні 21%, а зростання — майже зупинилося.Російський бюджет з’їдає війна: витрати на оборону досягли 6,3% ВВП, а мобілізація та еміграція призвели до нестачі робочої сили. Падіння цін на нафту та обмеження на продаж через “тіньовий флот” також вдарили по доходах.Аналітики вважають, що Захід має шанс посилити санкції, зосередившись на обході обмежень, експортному контролі та фінансовій системі Росії. Останні санкції США вже спричинили падіння рубля на 15% за кілька днів.Замість того, щоб змушувати Україну йти на поступки агресору, США мали б підтримати європейський тиск і посилити санкції. Кремль вразливий — і саме зараз можна змусити його припинити війну.The Voicer | Підтримати
США мали таємну підземну базу в Ґренландії, - Wall Street JournalУ 2024 році науковці NASA випадково виявили під 30-метровим шаром льоду в Ґренландії залишки секретної військової бази США — Camp Century, збудованої в 1959 році. Вона була частиною проєкту Iceworm, за яким планувалось розмістити до 600 ядерних ракет у тунелях під арктичним льодом. Через нестабільність льодовика базу покинули в 1967 році.Спершу Camp Century подавалась як наукова станція, справжнє ж військове призначення розсекретили лише в 1996 році. База мала понад 20 тунелів, ядерний реактор, житлові приміщення, їдальню, лабораторії та навіть спортзал.США отримали право будувати бази в Ґренландії за договором 1951 року з Данією. Хоч територія формально належить Данії, США мали там до 17 баз і близько 10 000 військових під час Холодної війни. Сьогодні залишилась лише одна — база Пітуфік (раніше Туле).Участь США в Ґренландії часто викликала політичні суперечки. Наприклад, у 1968 році біля бази Туле розбився бомбардувальник B-52 з ядерною зброєю, що спричинило радіоактивне забруднення. Данія, яка проголосила себе без'ядерною зоною, не була попереджена про ядерну присутність США.Дональд Трамп навіть пропонував викупити Ґренландію в Данії, стверджуючи, що США можуть “забрати її силою” задля нацбезпеки. Це викликало протест у Копенгагені й зміцнило зв'язки між Данією та Ґренландією. Хоча обидві країни готові до посилення присутності США, вони відкидають повний контроль Вашингтона.База Camp Century — не лише приклад інженерного досягнення, а й свідчення глибокого та суперечливого втручання США в Арктику.The Voicer | Підтримати
Макрон і Туск розкритикували лідерів, які взяли участь у параді Перемоги Путіна, - Newsweek 9 травня 2025 року президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск засудили світових лідерів, які взяли участь у параді Перемоги в Москві. Туск назвав це "ганьбою", оскільки під час заходу присутні аплодували промові Путіна, де той говорив про "нацистське очищення" в Україні.Серед учасників параду були прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, президент Сербії Александар Вучич і голова Китаю Сі Цзіньпін. Путін особисто зустрівся з Фіцо та Вучичем перед початком параду.Макрон і Туск не назвали конкретно європейських лідерів, але ясно дали зрозуміти, кому адресована їхня критика. Туск особливо наголосив, що вшанування солдатів, які згодом "бомблять міста, школи та лікарні", — це приниження.Лідери зустрілися у французькому місті Нансі, щоб підписати франко-польський договір про стратегічне партнерство, який передбачає взаємну оборону в разі нападу, на тлі війни Росії проти України.Макрон також розкритикував спроби порівнювати Москву та Брюссель, зазначивши, що Москва — це столиця, нав’язана силою, тоді як Брюссель був обраний добровільно в рамках європейських договорів.The Voicer | Підтримати
Угода в Мар-а-Лаго може зруйнувати долар, - Project Syndicate Адміністрація Дональда Трампа пропонує «Угоду в Мар-а-Лаго» для реформування міжнародної монетарної системи, вважаючи долар переоціненим, що шкодить американським експортерам і працівникам. План передбачає використання торговельних тарифів і безпекових гарантій США для примусового знецінення долара без втрати його статусу резервної валюти. Натхненням слугують угоди 1971 року (Смітсонівська) та 1985 року (Плаза), які, однак, були недовговічними через невдалу економічну політику та міжнародні суперечки.Міністр фінансів Скотт Бессент стверджує, що тарифи змусять інші країни до переговорів, але історичні приклади показують, що такі угоди нестабільні. Пропозиція Стівена Мірана використовувати безпекові гарантії для тиску на країни, що тримають доларові активи, нагадує тактику 1960-х, коли США шантажували Західну Німеччину. Сьогодні країни, як Китай, Росія та Польща, нарощують золоті резерви, втрачаючи довіру до долара.Ризик угоди в Мар-а-Лаго полягає в тому, що використання торгівлі та безпеки для послаблення долара може зруйнувати довіру до нього. Попередні угоди не принесли тривалої вигоди американським працівникам, а нова спроба може виявитися не лише неефективною, але й катастрофічно руйнівною для глобальної фінансової системи.The Voicer | Підтримати
Уроки війни в Україні для Індії, - Asia Times Їхній демократичний статус не зблизив нас, але стратегічна логіка для тіснішої співпраці зростає.Індія, найбільша демократія світу, залишається нейтральною у війні Росії проти України, попри те, що Київ бореться за демократичні цінності та міжнародний порядок. Хоча Росія прагне підкорити Україну, Київ чинить сильний опір і навіть завдає ударів по території РФ. Попри це, Індія обережно зберігає зв’язки з Москвою.Хоча Індія і скасувала візити на парад 9 травня в Москві, її позиція щодо війни зумовлена не байдужістю, а історичною політикою незалучення до воєн між великими державами. Стратегічна автономія — головна мета Делі, і підтримка України могла б похитнути зв’язки з Росією — ключовим постачальником озброєнь для Індії.Однак експерти зазначають, що Україна може дати Індії багато: від інновацій у виробництві дронів до організаційної гнучкості на полі бою. Це знання можуть бути критично важливими для конфліктів Індії з Китаєм, особливо в Гімалаях або на морі. Війна України стала живою лабораторією сучасної асиметричної війни — і це саме те, що може бути корисним Індії. Але питання в тому, чи готова Індія скоригувати свою геополітичну логіку, щоб використати цей досвід.The Voicer | Підтримати
Світові потрібно приготуватись до глобального євро - Project SyndicateСвітова фінансова система змінюється рідко, але саме зараз ми спостерігаємо потенційний злам. Після десятиліть домінування, Сполучені Штати Америки, схоже, свідомо відмовляються від своєї ролі глобального економічного лідера. Вони припиняють надавати ті суспільні блага, без яких не може існувати стабільна міжнародна система: відкритість ринків, надійна валюта, координація політик, підтримка у кризу. Таку поведінку вже важко назвати лідерською, а довіра до долара як головної світової валюти починає хитатись.Це відкриває вікно можливостей для єврозони. Можливо, настав момент, коли євро може стати справжнім конкурентом долару — і навіть частково замінити його у глобальній фінансовій системі.Історія знає подібний момент. Колись Велика Британія була головною фінансовою державою світу. Вона забезпечувала торгівлю, капітали, валютну стабільність. Але після Першої світової війни вона вже не могла підтримувати світовий порядок, а США ще не були готові. Цей «розрив гегемонів» призвів до Великої депресії. Лише після Другої світової США остаточно взяли на себе лідерство — і долар став центром світової фінансової системи.Сьогодні ми знову на порозі такого розриву. США — під керівництвом президента Трампа — вживають заходів, які шкодять міжнародному порядку: вводять високі мита, ізолюються від союзників, послаблюють свої ж інституції. Все це підриває довіру до долара. Навіть ринки вже реагують як на ситуацію в нестабільній країні: падають акції, зростають ставки за облігаціями, дешевшає валюта.Це шанс для Європи. Єврозона вже має другу за впливом валюту у світі — євро. Якщо вона зможе підсилити свої інституції й ринки, то отримає величезні переваги: дешевше фінансування для держав і бізнесу, більше політичного впливу у світі, краща стійкість у кризових ситуаціях. При цьому Європа має сильний Європейський центральний банк, потужну правову систему і розвинену макрофінансову політику.Але цього замало. Щоб євро став справжньою глобальною валютою, ЄС має зробити ще кілька важливих кроків. Треба глибше інтегрувати внутрішній ринок, особливо у сфері послуг. Варто торгувати товарами майбутнього — наприклад, «зеленими» технологіями — саме в євро. Потрібно завершити створення банківської та інвестиційної уній, а також запровадити спільні європейські боргові інструменти. Європа має зменшити залежність від американських платіжних систем і впровадити цифрове євро. І, нарешті, потрібно чітко окреслити роль ЄЦБ як кредитора останньої інстанції.Такі зміни будуть складними, але вартими зусиль. Якщо США справді відходять від глобального лідерства, то саме Європа має шанс заповнити цю порожнечу — і зробити світ стабільнішим, безпечнішим та більш передбачуваним.The Voicer | Підтримати
100 днів Ілона Маска. Історія про те, як нічого не вийшлоНещодавно ми відзначали перші сто днів президентства Трампа. Багато хто написав статті з оцінюванням його підсумків, проте всі зовсім забули, що сто днів в уряді працює не лише Дональд Трамп, а й Ілон Маск.Мільярдер поставив амбітну ціль - скоротити федеральний бюджет на $2 трлн. Пізніше сума зменшилась до одного трильйона, проте це також виявилося вкрай складним завданням. Тож давайте проаналізуємо перші 100 днів Ілона Маска в уряді.Отже, на сьогоднішній день Маск, за його власними словами, зміг заощадити близько $160 млрд. Це набагато менше, ніж планувалося, однак також результат. Щоправда не точний.Журналісти одразу почали перевіряти звітність по скасованим контрактам та знайшли багато неточностей. Деякі контракти враховувалися по два-три рази, деяких ніколи навіть не існувало, а один із скасованих контрактів взагалі був оцінений у $8 млрд замість $8 млн.А ще якісь контракти були закінчені без допомоги Ілона. Ще в роки президентства Джо Байдена чи навіть Джорджа Буша-молодшого. Загалом, після перевірки журналістів із сайту зникли тисячі документів, а із залишку можна підтвердити лише економію $12,6 млрд.Але це ж також економія, так?#Економіка | The Voicer | Підтримати
Путін заявляє, що немає потреби використовувати ядерну зброю в Україні, - SkyNewsВ неділю вранці Володимир Путін заявив, що в конфлікті з Україною не було потреби використовувати ядерну зброю — і він сподівається, що такої потреби ніколи не виникне.Виступаючи в ефірі державного телебачення, Путін сказав, що Росія має силу та засоби, щоб довести конфлікт в Україні до «логічного завершення».У листопаді Путін підписав оновлену версію ядерної доктрини Росії, яка чітко визначає обставини, за яких він може застосувати найбільший у світі ядерний арсенал. Документ передбачає можливість ядерної війни навіть у відповідь на конвенційну атаку, підтриману ядерною державою.Заява Путіна про небажання використовувати ядерну зброю суперечить його попереднім погрозам, адже у 2022 році під час звільнення Херсону РФ розглядала ядерний удар. Нова ядерна доктрина 2024 року знижує поріг для таких дій, дозволяючи відповідь на неядерні атаки за підтримки ядерних держав.Погрози, переміщення зброї до Білорусі та навчання з імітацією ударів були частиною шантажу, щоб змусити Захід і Україну до поступок. Нинішні слова можуть бути спробою деескалації, але не усувають ризиків через агресивну політику Росії.The Voicer | Підтримати
Чи побачимо ми нову хвилю ядерного озброєння? - Project SyndicateСвіт уже понад 80 років живе без ядерної війни, і це досить вражає. Хоча ядерні технології стали доступними багатьом країнам, лише дев’ять із них вирішили створити ядерну зброю. Причиною цього є режим нерозповсюдження — міжнародні домовленості, які обмежують поширення ядерної зброї.Але нині ця система під загрозою через нові геополітичні зміни.У 1960-х президент США Джон Кеннеді припускав, що до 1970-х років ядерну зброю матимуть близько 25 країн. Але у 1968 році було укладено Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який дозволяв мати таку зброю лише п’яти державам. Інші погодились не створювати її. Також діє Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке стежить, щоб ядерні технології використовувались лише в мирних цілях.У 1970-х президент Джиммі Картер створив Групу ядерних постачальників, яка обмежує експорт технологій, що можуть допомогти зробити бомбу.Найбільш видима проблема — ядерна програма Ірану. Іран збагачує уран до рівня понад 60%, хоча для енергетики достатньо 3-5%. Директор МАГАТЕ попереджає: Іран може створити бомбу за кілька місяців. Саудівська Аравія вже заявила, що вийде з ДНЯЗ і зробить те саме, якщо Іран отримає ядерну зброю. США та Ізраїль навіть погрожують Ірану військовими ударами.Але є й інша загроза: глобальне послаблення довіри до гарантій США. Раніше такі країни, як Німеччина чи Японія, не створювали ядерної зброї, бо покладались на захист США. Але через політику Дональда Трампа, який підривав міжнародні союзи, деякі країни почали сумніватися в цих гарантіях. Приклад України — яка віддала ядерну зброю в обмін на обіцянки безпеки, але була пізніше атакована Росією — також змушує інших переглядати свою стратегію.Деякі експерти вважають, що більше країн із ядерною зброєю — це добре, бо це стримує війни (як це було між США і СРСР). Але це працює лише тоді, коли країни стабільні, мають контроль над військом і не піддаються спокусі ударити першими.На практиці ж у багатьох регіонах світу такі умови не дотримуються. Навпаки — коли держава тільки здобуває ядерну зброю, вона може стати вразливішою. До того ж навіть локальний ядерний удар — це порушення світового табу, яке тримається вже 80 років.Ще одна загроза — терористи. Хоч вони і не мають доступу до технологій, але можуть купити чи вкрасти матеріали. Це небезпека для всіх країн, включно з великими державами.The Voicer | Підтримати