The Voicer

Російська воєнна економіка починає тріщати по швахПісля повномасштабного вторгнення в Україну російська економіка довгий час демонструвала стійкість, навіть здавалася перегрітою. Але вже в середині 2025 року, як вважають в Bloomberg, ознаки серйозного занепаду стають очевидними.Продажі автомобілів у червні впали на 30%. Центральний банк РФ різко знизив ключову ставку одразу на 2%, що свідчить про зміну акценту — від боротьби з інфляцією до намагання уникнути рецесії. Сам міністр економіки Максим Решетніков визнав: Росія "на межі рецесії".Основна проблема — Кремль робить ставку лише на оборонку. Поки Путін відкриває нові атомні підводні човни, цивільна економіка гальмує. Сталеливарна галузь — на спаді, попит на сталь у країні впаде на 10% цього року. Сильний рубль шкодить експорту, а високі ставки — знищують споживчий попит.Ще серйозніше — ситуація в банківському секторі. За лаштунками топ-менеджери найбільших банків вже обговорюють можливість держпорятунку через збільшення кількості проблемних кредитів. Ситуація набагато гірша, ніж показує офіційна статистика.Окремим ударом стали санкції: російська вугільна галузь втратила доступ до західного обладнання, фінансування та ринків збуту. Китай не зміг повністю замінити постачальників, а якість його техніки часто не відповідає очікуванням.У цих умовах Кремль все більше вдається до націоналізацій — за останній рік обсяг конфіскованих активів утричі зріс. Бізнес-еліта відкрито б’є на сполох.Та Путіна це, схоже, не хвилює. Його мета — не економіка, а перемога у війні. Як зазначає аналітик Bloomberg Алекс Кокчаров: "Йому байдуже, скільки вугілля видобуто чи яка ситуація в роздрібній торгівлі. Він хоче увійти в історію як новий Петро I чи Катерина II". The Voicer | Підтримати

Які країни фінансують агресію Росії?Вже нікого не дивує той факт, что РФ все ще може вести війну завдяки величезним доходам від продажу корисних копалин. Всі вже знають навіть країни, які найбільше «фанатіють» від російської нафти. Однак із кожною такою новиною легше не стає.Ми побачили нову інфографіку, яка охоплює майже весь час війни. Автор вже чудово сам все розповів, проте ми теж хочемо згадати цих «героїв».Якщо подивитися на період з 1 січня 2023 року по липень 2025-го, тобто за 2,5 роки активної фази повномасштабної війни, то цифри виглядають вражаюче. Росія продала свої енергоносії на понад 550 мільярдів доларів. І головними покупцями стали зовсім не якісь випадкові країни третього світу, а цілком очікувані і всім нам відомі гравці.Першим у списку стоїть, звісно, Китай, який за цей час перевів Москві 230 мільярдів доларів. Країна одночасно декларує нейтралітет і мирні ініціативи, а на практиці залишається головним донором воєнної машини РФ.На другому місці - Індія. Формально найбільша демократія світу, яка так само начебто не підтримує жодної зі сторін. Але на ділі - 170 мільярдів доларів за російські енергоносії. Далі йде член НАТО Туреччина, що за 2,5 роки перерахувала РФ ще 90 мільярдів доларів. І навіть Європейський Союз, який запровадив десятки пакетів санкцій, обмежив імпорт нафти та газу, і постійно заявляє про “енергетичну незалежність”, усе одно за цей період придбав російських енергоносіїв на 75 мільярдів доларів.Разом це 550 мільярдів. Погодьтесь, це явно не символічна сума. Для порівняння: щорічний бюджет РФ на війну та ВПК становить близько 150 мільярдів доларів. А це означає, що тільки ці країни фактично профінансували три роки війни за 2,5 роки торгівлі з агресором.Коли кажуть, що санкції працюють, варто додати: працюють — але не всюди. Російська економіка, попри технологічну деградацію, тримається не лише на внутрішньому споживанні чи імпортозаміщенні. Вона тримається на грошах ззовні. А основні її донори - це саме ті, хто або позиціонує себе як нейтральні гравці, або взагалі входить у західні безпекові альянси.#Економіка | The Voicer | Підтримати

Росія відправляє викрадених українських дітей на фронтThe Times повідомляють, що Кремль примушує українських дітей, викрадених з окупованих територій, воювати проти України після досягнення 18 років. За словами голови Офісу президента, йдеться про тисячі підлітків, які проходять через «конвеєр» — від викрадення до фронту.З 2014 року Росія викрала близько 35 000 дітей, більшість із яких потрапляють до «перевиховних таборів», а згодом — у військові училища. Після повномасштабного вторгнення масштаби програми різко зросли. Дітей вчать користуватись зброєю, проходять фізичну підготовку, а деяких після 18 років мобілізують.Єрмак наголошує: ці дії мають дві мети — вирішення кадрової кризи в армії РФ та спроба зламати українське суспільство через психологічний тиск. На полі бою вже знаходять тіла вбитих підлітків із документами про мобілізацію.Дослідники з Єльського університету виявили 116 місць, де утримуються діти, переважно в Росії. Директор Humanitarian Research Lab Натаніель Реймонд називає програму системним державним викраденням і порівнює її з нацистською «германізацією» польських дітей.Примусова мобілізація стала однією з підстав для ордера на арешт Путіна Міжнародним кримінальним судом. Деякі діти, як 19-річний Влад Руденко, пройшли через перевиховання та військову підготовку, але змогли втекти.Кампанія «Bring Kids Back» стала одним із ключових меседжів України до міжнародної спільноти. Зеленський наполягає: повернення всіх дітей обов'язкова для будь-яких мирних переговорів.The Voicer | Підтримати

Хорватія веде тиху війну проти БосніїForeign Policy повідомляють, що попри членство в ЄС і НАТО, Хорватія продовжує втручатися у внутрішні справи Боснії і Герцеговини. Офіційно Загреб заявляє, що лише захищає права хорватської меншини, однак на практиці його політика підриває стабільність Боснії, яку й без того розривають етнічні напруги та політична стагнація.Ключовим інструментом впливу стала підтримка жорстко націоналістичної партії боснійських хорватів — Хорватської демократичної спільноти Боснії і Герцеговини (HDZ BiH). Через неї Хорватія просуває ідею окремої «третьої» адміністративної одиниці для хорватів — що може розвалити і без того крихку післявоєнну державну конструкцію.Паралельно Загреб відкрито лобіює інтереси HDZ BiH у Брюсселі та Вашингтоні, зображаючи боснійських хорватів як жертв дискримінації. Водночас він закриває очі на блокування реформ та системне порушення домовленостей з боку HDZ BiH, яка у змові з боснійськими сербами часто паралізує роботу державних інституцій.Таким чином, Хорватія фактично підіграє дестабілізації сусідньої країни — або з прагматичних, або з ідеологічних міркувань. Це створює небезпечний прецедент: держава-член ЄС і НАТО втручається у внутрішню політику слабшого сусіда, прикриваючись правами меншин, але водночас підігруючи націоналістичним силам і гальмуючи інтеграцію Боснії до Європи.У довгостроковій перспективі така «тиха війна» може спричинити новий виток нестабільності на Балканах — у регіоні, де крихкий мир тримається радше на втомі від конфліктів, ніж на справжньому примиренні.The Voicer | Підтримати

Трамп скасовує дослідження космосуПід час інавгурації в січні 2025 року Трамп розповів про нову космічну мету США - висадку астронавтів на Марс. А зараз адміністрація Трампа планує урізати фінансування NASA майже на 25%.Ці зміни повертають бюджет агентства до 1961 року, що дуже сумнівно, враховуючи бажання Штатів боротися у космічній гонці з Китаєм.Пропонується урізати фінансування космічного агентства майже з усіх напрямків, включаючи Міжнародну космічну станцію, а популяризацію науки припинити повністю.Найважчі втрати, згідно з пропозицією Білого дому, має зазнати науковий напрямок NASA: дослідження інших планет, Сонця, астрофізика, а науки про Землю втратять до половини бюджету.Цікаво, що на повній відмові від МКС наполягав Ілон Маск, щоправда, ще до сварки з Трампом. Зараз Білий дім готовий зберегти станцію до 2030 року, але лише підтримуючи її мінімальну працездатність.Донедавна NASA планувало вивчати Венеру, щоб спробувати знайти на планеті ознаки життя. Однак тепер і це, мабуть, скасовується.Усі ці рішення – частина масштабного скорочення витрат. Витрати це, звичайно, скоротить, але виникає питання, що ж станеться з американською космічною програмою.#Інше | The Voicer | Підтримати

«Водяна бомба» Китаю: найбільша дамба світу загрожує Індії, Бангладешу і Тибету Китай розпочав будівництво найбільшої у світі гідроелектростанції на річці Ярлунг Цангпо в Тибеті. Цей амбітний проект вартістю понад 167 мільярдів доларів уже викликав серйозне занепокоєння в Індії та Бангладеші.BBC пишуть, що офіційно Китай заявляє, що мета дамби — «екологічна безпека» та розвиток регіону. Але критики вважають інакше: дамба дає Пекіну важіль впливу на країни нижче за течією — Індію та Бангладеш.Цангпо переходить у річку Сіанг, потім — у Брахмапутру, яка має життєво важливе значення для мільйонів людей.Прем'єр штату Аруначал-Прадеш Пема Канду попередив: якщо Китай раптово спустить воду — це буде як «водяна бомба», що може знищити цілі племена. Індія вже готується будувати власну дамбу на річці Сіанг як буфер.Окрім політичної напруги, екологи б'ють на сполох: дамба будується у найглибшій сухопутній ущелині світу, де сейсмічна активність дуже висока. Крім того, планується прокладення тунелів через гору Намча-Барва, що змінить русло річки. І хоча Пекін обіцяє захист природи, частину електроенергії вже планують експортувати за межі Тибету.Активісти звинувачують Китай у тому, що він знову нехтує думкою тибетців. Раніше протести проти інших дамб закінчувалися арештами й насильством.Для Індії це — не лише екологічне, а й стратегічне питання. У 2020 році аналітики вже попереджали: контроль Китаю над водними артеріями Тибету — це «економічна удавка» для Індії. І тепер це стає реальністю.The Voicer | Підтримати

“Божевільний союзник”: У Білому домі стривожені діями Нетаньягу в СиріїAxios повідомляють, що високопосадовці адміністрації Дональда Трампа дедалі більше занепокоєні діями прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу після неочікуваних авіаударів Ізраїлю по Сирії, зокрема поблизу президентського палацу в Дамаску. У Білому домі його називають “божевільним” і звинувачують у дестабілізації американських зусиль зі стабілізації регіону.Ізраїль завдав ударів по сирійських військах, що, за даними Тель-Авіва, були причетні до насильства проти друзької меншини. Хоча Ізраїль раніше погодився з вимогою США призупинити атаки, вже наступного дня відновив удари. Це викликало хвилю критики всередині адміністрації Трампа: офіційні особи вказують на "нервовість" Нетаньягу та те, що він діє під тиском внутрішньої політики.Президент Трамп був роздратований тим, що дізнався про бомбардування з теленовин. Водночас Держдепартамент через Марко Рубіо звернувся до ізраїльської сторони із закликом зупинити атаки. Попри зовнішній союз, напруга між союзниками зростає. Саудівська Аравія та Туреччина теж звернулися до США з протестами щодо дій Ізраїлю.Крім Сирії, критику викликали атаки на християнську церкву в Газі та вбивство палестино-американця поселенцями. Навіть Майк Гакабі, давній союзник Ізраїлю, назвав напад "тероризмом".Ізраїльські чиновники здивовані такою реакцією Вашингтона, наголошуючи, що діють для захисту друзів — меншини, яка є важливою частиною ізраїльського суспільства. Але у США попереджають: така політика призведе до дестабілізації Сирії та зруйнує довіру між союзниками.The Voicer | Підтримати

У світової економіки закінчується запас міцностіПопри війну, конфлікти та політичні потрясіння, світова економіка останні десять років поводилася напрочуд стабільно. Навіть під час пандемії COVID-19 спад був короткочасним. ВВП у світі зростав у середньому на 3% щороку, рівень безробіття в розвинених країнах був дуже низьким, а фондові біржі — на рекордних рівнях. Здавалося, ніщо не може зламати цю стійкість.The Economist попереджають, що ця "тефлонова" економіка — яка не прилипає до проблем — починає втрачати свою силу. І головна причина — це не зовнішні шоки, а дії самих урядів.Після фінансової кризи 2008 року уряди почали активно втручатися — знижували ставки, роздавали гроші, підтримували людей та бізнес. Багато країн зробили свої фінанси більш стійкими: тримали інфляцію під контролем, позичали гроші у своїй валюті, дозволили ринку більш вільно працювати.Під час пандемії виробництво теж доволі швидко адаптувалося: маски, антисептики, мікрочипи — усе це з’явилось у великій кількості, коли стало потрібно. Навіть ціни на нафту майже не зросли, коли були атаки на Іран — бо США самі видобувають багато нафти.Але останнім часом уряди знову почали витрачати величезні суми, щоб "гасити пожежі": на пандемію, на енергетичну кризу тощо. Тепер ці борги ростуть, а можливостей знову так щедро витрачати — усе менше.Крім того, держави все більше втручаються в економіку — наприклад, намагаються примусити школи купувати продукти тільки в місцевих фермерів, вводять мита, дотують виробників. Таке втручання порушує роботу ринків — і робить ланцюги постачання менш гнучкими та менш надійними.Якщо ця тенденція триватиме, у разі нової кризи уряди просто не матимуть інструментів, щоб ефективно реагувати. І тоді вся ця "суперстійкість", якою пишалися останні роки, може швидко зникнути.Світова економіка ще може дивувати нас своєю витривалістю. Але запас міцності тане. І рано чи пізно — усе це дасть тріщину.The Voicer | Підтримати

Як демографічна криза в Китаї породила цілі "шлюбні табори"Newsweek пишуть, що у Китаї набирають популярності так звані "табори знайомств" для чоловіків, які не можуть знайти собі пару — явище, що яскраво ілюструє глибоку демографічну та соціальну кризу в країні.Причини проблеми — хронічна гендерна диспропорція (близько 30 мільйонів "зайвих" чоловіків), спад народжуваності, наслідки політики "одна сім’я — одна дитина", економічний тиск і зміна соціальних ролей. Молодь, особливо з сільських районів, не витримує нових стандартів — жінки стають більш освіченими й успішними, а від чоловіків досі очікують власне житло, авто й стабільний дохід.Шлюби в Китаї падають: у 2024-му вони знизились на 20% у порівнянні з попереднім роком і на 54% відносно 2013-го. Через те, що діти поза шлюбом у країні майже не народжуються, це ставить під загрозу всю демографічну стабільність Китаю.На цьому тлі з’являються "шлюбні табори" — інтенсиви, де чоловіків навчають, як виглядати привабливо, будувати образ у соцмережах і комунікувати з жінками. Але багато учасників зізнаються, що відчувають себе нещиро, і деякі експерти називають такі практики "пластиром на гангрену".Соціологи попереджають: це лише поверхневий симптом глибших проблем — зміна ролі чоловіка, економічна нестабільність, тиск традицій і нерівність у шансах на особисте життя. Уряд намагається стимулювати народжуваність, але реальні причини відчуження та самотності залишаються невирішеними.ООН прогнозує: якщо тенденції збережуться, населення Китаю може скоротитися з 1,4 млрд до менше ніж 800 млн до 2100 року.The Voicer | Підтримати

Росія втрачає свій вплив на сусідів💬 РФ розпочала війну проти України, щоб повернути її в свою зону впливу та зміцнити владу на пострадянському просторі. Але результат виявився протилежним: майже всі колишні союзники почали потроху дистанціюватися від Москви. Так, поки що все не критично, але тенденцію точно видно. Ми натрапили на велику статтю про ситуацію навколо Росії, яку проаналізували і готові розповісти вам про деякі цікаві моменти.🔀 Азербайджан має все більше протиріч з Кремлем. Після початку повномасштабної війни Баку стрімко повернув контроль над Карабахом, попри присутність російських миротворців, які, до речі, постраждали, а деякі - були вбиті. Азербайджан не приєднався до антиросійської коаліції, але відкрито допомагає Україні, висилає гуманітарку, підтримує відносини з Києвом. Після того як російська ракета збила літак азербайджанської авіакомпанії, Алієв публічно звинуватив Москву у замовчуванні інциденту і скасував свій візит.➡️ У Вірменії довіра до Москви впала до історичного мінімуму. Кремль не захистив союзника ні у 2020, ні у 2022, ні у 2023 роках. Після втрати Карабаху Єреван узяв курс на Захід. Вірменія вже співпрацює з Францією та Індією у сфері оборони, запросила західних радників до Міноборони, стала повноправним учасником Міжнародного кримінального суду і продовжує час від часу говорити про приєднання до ЄС. Російські канали і пропаганда витісняються з інформаційного поля, а відносини з Туреччиною стрімко теплішають.🔀 Молдова ще до вторгнення РФ в Україну поступово йшла на Захід, але війна різко прискорила процес. Країна розриває зв’язки з СНД, перестала купувати газ у «Газпрому», зблизилася з ЄС і почала переговори про вступ. Кремль намагається вплинути на ситуацію через олігарха Ілана Шора, який переховується в Росії та веде проросійську політичну кампанію дистанційно, але поки що РФ втрачає вплив і в політичному, і в енергетичному плані.🧨 Навіть Білорусь, попри глибоку залежність від Росії, робить дивні сигнали Заходу. То звільняє політв’язнів, то обмежує потік мігрантів до ЄС. Хоча саме в цій країні Росія спромоглася зміцнити свій вплив після початку війни.➡️ Країни Центральної Азії діють обережно, але послідовно. Жодна не підтримала дії Росії в Україні. Казахстан прямо заявив, що не визнає «ДНР» і «ЛНР». Узбекистан і Киргизстан засуджують участь своїх громадян у війні на боці РФ, а за вербування на фронт саджають у в'язницю. Усе це нещодавно здавалося неможливим. Росія втрачає свою колишню роль та вплив, і хоча ситуація поки що не критична, особисто нам складно уявити, як Москва зможе повернути свої позиції.#Геополітика | The Voicer | Підтримати