Між провиною й реальністю: криза німецької політики щодо ІзраїлюForeign Policy описують, як протягом останніх десятиліть відносини між Німеччиною та Ізраїлем визначалися історичною пам’яттю та почуттям провини за Голокост. Від промови Ангели Меркель у Кнесеті 2008 року, де вона проголосила безпеку Ізраїлю «державним інтересом Німеччини», до політики наступних урядів — Берлін незмінно стояв на боці Тель-Авіва.Однак події останніх років оголили суперечності. Після нападів «Хамасу» 7 жовтня 2023 року і руйнування Гази у відповідь, німецька громадська думка різко розділилася. Дехто сприйняв трагедію як нове нагадування про історичну відповідальність, інші ж ставлять питання про межі підтримки держави, що веде масштабні військові кампанії.Канцлер Фрідріх Мерц, який ще до виборів обіцяв прийняти Біньяміна Нетаньяху у Берліні попри ордер МКС, нині змушений маневрувати. Він оголосив про замороження експорту озброєння, яке може бути використане в Газі, хоча це рішення мало радше символічний характер. Одночасно Мерц підкреслює, що «основи відносин з Ізраїлем не зміняться».У німецькому суспільстві точиться гостра дискусія. Частина інтелектуалів і політиків звинувачують уряд у «сліпій вірності», яка зводить будь-яку критику до проявів антисемітизму. Інші наголошують, що надмірне дистанціювання від Ізраїлю лише підігріває крайні праві сили, які маніпулюють темою задля тиску на мусульманські громади.Останні опитування свідчать: позитивно Ізраїль сприймає лише третина німців. Це ставить перед владою складне завдання — як зберегти історичну відповідальність і водночас сформувати більш об’єктивну політику. Адже відсутність відкритої дискусії може посилити і антисемітизм, і політичну поляризацію.The Voicer | Підтримати