Чому Захід відкрив обійми Сирії, але відвернувся від АфганістануForeign Policy пише, що тепле ставлення Заходу до нового президента Сирії, Ахмеда аль-Шараа, може здатися абсурдним. Колишній лідер пов’язаної з «Аль-Каїдою» групи, Шараа вже потиснув руку Макрону, виступив у ООН, отримав похвалу від Дональда Трампа і обіцянку скасувати санкції.У новій версії заборони на в'їзд Трампа Сирії більше немає — на відміну від Афганістану, який тепер у списку. Це підкреслює різке розходження у підходах: попри подібні ризики, Захід обирає різні стандарти. Сирія тепер «прийнятна», Афганістан — ні.Причина? Не закони чи легітимність. А історія, імідж і геополітична вигода. США не втратили тисячі солдатів у Сирії, як в Афганістані. А Шараа вміло переосмислив себе: з бойовика — у «державника» в костюмі. Талібан же залишився в тіні — зі старими обличчями та заборонами для жінок.Попри попереднє терористичне минуле, Шараа дозволив жінкам брати участь у публічному житті, а сирійська діаспора — навіть критична — виявляє більше готовності до співпраці, ніж афганська.Нарешті, Сирія — це Східне Середземномор’я, поруч Ізраїль і Туреччина, і важелі впливу на Іран. Афганістан натомість втратив стратегічну вагу в очах Заходу.США, можливо, випробовують нову тактику: не ізоляція, а раннє залучення. Чи вдасться такий підхід утримати Сирію від нової хвилі насильства — питання відкрите. Але для Афганістану урок простий: географія і зовнішній вигляд іноді важливіші за принципи.The Voicer | Підтримати