Демократія повинна вміти себе захищати, - Project Syndicate У Німеччині набирає сили дискусія: чи слід заборонити ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD)? Влада вже класифікувала її як екстремістську організацію, що ставить під сумнів її відповідність конституції. Тим часом прихильники AfD заявляють, що зазнають політичних переслідувань, і звинувачують уряд у спробах знищити опозицію. Проте насправді мова йде не про переслідування, а про захист конституційної демократії від тих, хто намагається її зруйнувати зсередини.У «конституційній демократії» влада обмежена законом і поділена між гілками влади. А в так званій «народній демократії», яку практикував, наприклад, Мао Цзедун, закони відкидаються як перешкода «волі народу». Така система легко перетворюється на диктатуру, де вибори і суди — лише декорації.Аналогічно діяв і Гітлер: спочатку намагався захопити владу силою, але потім змінив стратегію — використав демократичні інститути, щоби зруйнувати їх ізсередини. Він очолив партію, яка нібито захищала робітників, але насправді прагнула диктатури. Після того, як NSDAP виграла вибори, Гітлер узаконив свої повноваження через так званий Закон про надзвичайні повноваження. З цього моменту конституція стала формальністю.Саме через цей історичний досвід післявоєнна Німеччина створила «бойову демократію» — систему, де держава має право забороняти партії, що загрожують вільному порядку. Але такі механізми захисту мають сенс лише тоді, коли їх використовують відповідально — проти тих, хто грає не за правилами, а не для усунення законної опозиції.Конституційна демократія не може залишатися беззахисною. Як і у спорті, перемога справедлива лише тоді, коли всі дотримуються правил.The Voicer | Підтримати