#архів_2024 (20 березня)🇺🇦 Відео понад 40-хвилинного напруженого бою, зняте на GoPro на той момент бійцем 1-ї штурмової чоти 3-ї десантно-штурмової сотні «Авангарду» з 🇺🇦 78-го ОДШП з позивним «Bomber»📝 Загалом «Bomber» проєкту «ЕПІЗОДИ ВІЙНИ» описав цей бій так:Операція почалася о першій годині ночі. Три групи з таймінгом 30 хвилин рухалися по маршруту, який був створений на колінках. Я рухався як командир у першій групі. Зі мною було 5 бійців, один із бійців був головний сержант взводу Олекса. Олекса на своєму досвіді та бойовому дусі ввів мою групу під обстрілами на швидкому темпі, продвигаючись до захоплених позицій у ворога. Ми зайшли у посадку о 4:30 ранку. Через поле Олекса побачив блік фар ворожої техніки та голоси підорів. З села Тоненького, яке через поле, почався танковий обстріл, а за ним — штурм позицій, до яких ми рухались. На тих позиціях були бійці 25 одшб (тут і надалі мається на увазі 25 ОПДБр — адмін ВР), яких ми мали замінити. В цей час під обстрілом танка ми намагались дійти до позицій, але підарська беха через поле на всій швидкості закинула десант. Також в спину друга БМП скинула десант. Ми були в оточенні. Мій гранатометник зробив постріл у ворожу техніку, але був промах. Почався бій з ворогом. Активно насипаючи у бік ворога, я помітив підора та прицільно насипав в нього. Чуючи крики я ввійшов у кураж та крикнув: «Заїбашив походу підора!» (на відео є цей момент, починаючи з 17:01 — адмін ВР). Протягом шести годин бою ворожий снайпер поранив гранатометника вистрілом в голову. Помічника гранатометника також було поранено вистрілом у голову. ГСВ Олекса було поранено в руку та у голову. Нас залишилось двоє — я і Сем. Намагаючись тримати оборону вдвох з мінімальним запасом БК нас почали кошмарить дрони скидами, намагаючись добити наших 300. Я прийняв рішення, під постійним обстрілом 120 мінометом виводити хлопців. На той час командир взводу Тарік знаходився в мене в спині, група Єврея з бійцями 25 одшб знищили ворога. На той час я намагаюсь по рації зв’язатись зі своїм командуванням, але РЕБ глушить рацію. Хлопці, які були поранені в голову, намагались з усіх сил відійти до групи евака. Я, прикриваючи з побратимом відхід хлопців, намагаюсь дістати Олексу. Коли я підійшов до нього, я побачив його лице це був жах.Прострелені щоки, запухше лице в крові, розірвана рука. Ми взяли його під руки і під постійним обстрілом намагались витягнути його до еваку. Протягнувши 150 м, ворожа міна впала мені під ноги. Чудом не зачепила. Хоча в той момент я думав, що вже 300. Було прийнято рішення залишити Олексу під деревом у посадці та відкотитись до групи еваку, щоб продумати подальші дії евакуації Олекси. Відійшовши до хлопців, які були позаду, ми зайняли оборону у бліндажі. Далі планували план евакуації Олекси до сутінок, але у сьомій годині вечора підори почали штурм тієї посадки. З усіх стволів трофейних кулеметів, ми відбили штурм. З групою Рембо та трьохсотими побратимами нас замінила група Кракена. Уночі ми почали відхід. Моя група рухалась перша, а група Рембо вийшла через 5 хвилин.Нас засік дрон з тепловізором і почався мінометний обстріл. Я впав у вирву від снаряда та наказав всім знайти укриття. Міни падали у метрах. На той час була тільки одна думка: «вийти живим». На жаль, в друга Рембо попала міна. Обираючи момент затишшя, ми почали бігти у напрямок евакуації. Навколо вибухи.Нарешті ми були у більш меншій безпеці у бліндажі, чекаючи евакуації. Ця задача тривала 12 годин. Було знищено 12 підорів. 🫡 На жаль, «Олекса» та «Рембо», які фігурують у цій історії, загинули від мінометного обстрілу. Також камера «Bomber’a» сіла, тому не змогла зняти всю операцію.🇺🇦 Підписатися | Донат | Чат