Цього року кількість учасників не рахували. Їх було дуже багато. Головне, відзначили у колективі, що за 4 роки війни вишиванка з народного аксесуару перетворилася для кожного на улюблену річ з історією. Наприклад, учень 10 класу Матвій Вовк прийшов підтримати маму - співробітницю "Харківських теплових мереж". Вишиванку придбав напередодні, у Вінниц. Так відмітив чергову перемогу у математичному турнірі, яких виграв уже не один. Після Вінниці Матвій потрапив у збірну , яка захищатиме інтелектуальну честь України на олімпіаді в Мілані. До цього вже довів інтелектуальні здібності нації у Парижі і Тунісі. А інженер Новобаварської філії Ольга Лоскот вишиванку перетворила на філософію життя. Вишиває валізи, картини і сорочки просто на перерві і у будь-яку вільну хвилину. За роки війни стала волонтером. Збирає допомогу для ЗСУ і дякує за них власними роботами. Загалом, усі працівники теплових мереж відверто зізнаються - вишиванка і її день нагадують кожному, що мир обов'язково настане і Україна вистоїть.