"Не можна ображатися" – подумки казав я собі, та Дмитру Куровському, фронтмену проєкту-примари, що 35 років вигадує власне мистецтво, експериментує, робить перформанси, які потім до програм включають світові артфоруми. "Не можна. Бо люди мого віку мабуть тепер слухають політичних блогерів, а малюкі – клікбейт."Ми написали в усі більш-меньш пристойні медіа, з пропозицією поговорити з проєктом, що на весь світ робить українську культуру передовою. Avant garde буквально. Більшість листів відправляв Дмитро, я давав ємейли-телеграми. Накйраще – коли ігнорили, бо отримати від медіа зі словом "неформат" щось про неформат, тому писати про вас нема кому – це якийсь галюциноген. "Культура важлива" – танцюють з тезами через одного, а насправді звісно, зараз важливо – ми всі знаємо що. Те що культурні інституції теж виснажені, як і люди – погоджуюсь. Тому – можна. Дмитро надав все невидане за минулий рік. Зміксувати це – воно якось майже само вийшло, бо це і експеріментал, і дуже іронічно. Пульсує. Затягує. Мікс це лише додаток до інтервʼю. "Dmytro Kurovskyi takes us through 35 years of Foa Hoka, one of the most innovative and exuberant bands in Ukraine."Дмитро Куровський дав його Жанмарко дель Ре. Людині, яка знається на українській сучасній музиці краще, поки виходить, що самі собі не дуже цікаві. Посилання даю в коментар. ТРЕКЛІСТ1.⁠ ⁠Історія стає багатшою 2. Білі гуси, чорні кози 3. Руїни древніх міст 4. Pythagorean jokes 5. Happy to be in your pride 6. Зорі нового світу 7. Utopian Fairytale 8. Химера 9. До смішного чарівно 10. Важлива зачіпка 11. Психологічні висновки 12. Завзяття 13. Відданістьhttps://soundcloud.com/vladfisun/foahoka_unreleased2025Mastered by @macwise