Віталій Кличко

Залучаємо і допомогу іноземних партнерів Києва. Зокрема, для допомоги нашим ветеранам. Наприклад, у берлінській клініці Seeger понад 40 українських захисників цього року отримали найсучасніші протези та пройшли курс реабілітації. Також в рамках програми там навчалися в майстернях київські техніки-протезисти. Вже цієї осені вони працюватимуть у «Берлінсько-Київському центрі протезування, який ми відкриємо в столиці України на базі однієї з комунальних лікарень. Про допомогу в створенні такого центру ми домовилися з мером Берліна - міста побратима Києва, та німецькими меценатами. Виділяє кошти місто і на соціальні виплати захисникам, на придбання квартир учасникам бойових дій, сім’ям загиблих Героїв.Постійно допомагаємо бійцям й на фронті. Тільки цього року столиця виділила захисникам з міського бюджету вже 8,6 млрд грн. Від початку року від громади Києва передали на фронт понад 8 000 БпЛА різних типів. Передаємо системи РЕБ, автівки та інше необхідне спорядження. Тільки у вересні на передову до бійців вирушили близько 1700 дронів Mavic різних типів. Також передаємо оснащення, придбане й не за бюджетні кошти.

Столична влада повторно ініціювала і депутати вже зареєстрували законопроект про зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Нагадаю, минулий законопроект, який подавали був ухвалений в 2018 році тільки в першому читанні, депутати до нього так і не повернулися, а потім зняли з реєстрації. Тому ми знову звернулися із законодавчою ініціативою. Зміни, які пропонуємо, зокрема, передбачають:🔘можливість примусового викупу пам’яток у комунальну власність, якщо власники своїми діями сприяють їх знищенню, процедуру такого викупу🔘збільшення розміру штрафних санкцій до суб’єктів господарювання за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини🔘порядок відшкодування шкоди завданої пам’ятці. Щодо збільшення відповідних штрафних санкцій конкретизую: їх пропонуємо збільшити в 10 разів. Сьогодні штрафні санкції, передбачені кодексом України про адміністративні правопорушення складають від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Що сьогодні становить по максимальній межі 17000 гривень.Натомість, пропонується нижню межу штрафних санкцій встановити на рівні 15 млн гривень. А максимальну або у випадку вчинення правопорушення повторно — на рівні 30-91 млн гривень. Також запропоновані зміни до інших законів щодо вдосконалення механізмів захисту культурної спадщини та відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.Зокрема:🔘розширення переліку складів кримінальних та адміністративних правопорушень, що максимально охоплює негативні практики в цій сфері🔘посилення суворості санкцій за кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини🔘запровадження кримінальної відповідальності за воєнні злочини проти культурної спадщини. Якщо депутатам справді болить ця тема і вони розуміють свою відповідальність теж, то розглянуть і ухвалять зареєстровані законопроекти найближчим часом. Бо це вкрай важливо!Важливо, щоб міста, і це не тільки Київ, мали ефективні механізми для захисту об’єктів культурної спадщини та впливу на недобросовісних власників старовинних будівель.

Київ та Брюссель тепер міста-побратими. Сьогодні на Київському інвестиційному форумі, який відбувається в Брюсселі, ми з Філіпом Клозом підписали угоду про співпрацю наших міст. Для відновлення і розвитку української столиці дуже потрібна міжнародна підтримка. Брюссельська платформа, яку минулого року створили європейські міста задля допомоги Києву, вже дала старт активним процесам у важливих для Києва проектах. – Зокрема, зі створення сучасного реабілітаційного центру для військових, оснащення відділень медзакладів столиці, облаштування лабораторії з виробництва інноваційних біомедичних продуктів, соціальної підтримки.Сьогодні ми співпрацюємо з європейськими муніципалітетами, які комунікують з місцевими бізнесами, шукають можливості для реалізації пріоритетних для нас проектів. Зокрема, медицини, енергетичної та екологічної безпеки, освіти, комунальної сфери, проектів з оновлення громадського транспорту. Відносини Києва та Брюсселя є прикладом ефективної співпраці міст, яку ми продовжимо розвивати. 

Зустрівся з мером Стокгольму Карін Ваннгард. Столиця Швеції — місто побратим нашої столиці.Подякував пані Ваннгард за підтримку Києва та України. За допомогу українцям, які, рятуючись від війни, знайшли тимчасовий прихисток у Стокгольмі. Також обговорили подальшу співпрацю наших міст. Зокрема, в реалізації спільних проектів. І з майбутньої відбудови Києва, і допомогу в гуманітарній сфері, в соціальній. Також нас цікавить досвід Швеції і фахівці з реабілітації військових і ветеранів. Мер Стокгольму Карін Ваннгард пообіцяла, що Стокгольм і надалі підтримуватиме та надаватиме допомогу Києву й Україні. А також підкреслила, що шведська столиця високо оцінює та зацікавлена в досвіді Києва в розвитку smart-технологій в муніципальному управлінні. Домовилися про співпрацю і в цьому напрямку.А вже завтра, разом з багатьма мерами українських міст, візьму участь в німецько-українській конференції муніципальних партнерств. Де також запланована і зустріч з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.

Зустрівся з директором американської неурядової організації Міжнародний Республіканський Інститут (IRI) в Україні Майклом Дракманом та старшим регіональним директором з питань Євразії IRI Стівеном Ніксом.Обговорили ситуацію в Україні та в Києві. Зокрема, також питання місцевого самоврядування та зусилля громад в контексті викликів, які постали перед ними напередодні складної зими.Американські партнери засвідчили підтримку боротьби України Сполученими Штатами і запевнили, що продовжать робити все, аби ця підтримка не послаблювалася з боку всіх політичних сил США.Міжнародний Республіканський Інститут продовжує справу відомого американського сенатора, великого друга України, який останні 25 років свого життя очолював цю організацію. Маккейн багато зробив для сприяння і підтримки демократичних перетворень в Україні, впровадження необхідних реформ. Також підтримував Україну в її протистоянні російській агресії, очолював роботу Сенату США з допомоги Україні і в запровадженні санкцій проти росії в 2014 році.

Київрада в четвер звернеться до уряду щодо погашення заборгованості держави перед столицею (так само, як і перед усіма громадами) по компенсації різниці в тарифах на тепло і водопостачання. Інакше опалювальний сезон може опинитися під загрозою зриву. Ситуація, насправді, дуже серйозна. Нагадаю, заборгованість, яку держава обіцяє погасити вже другий рік поспіль, на сьогодні перед Києвом становить 6,8 мільярдів гривень. А по всій країні – 36 мільярдів! Тобто, місцева влада тарифи для населення не підвищувала, тим часом як зросла вартість усіх складових тарифу.Уряд обіцяв цю різницю компенсувати, Президент давав доручення. Але коштів ми поки так і не дочекалися. Теплопідприємства працюють із шаленими збитками і не може місто самотужки перекривати такі колосальні кошти. Тому в четвер на сесії Київради маємо ухвалити таке звернення до уряду. Окремо хочу звернутись до депутатів Верховної Ради, особливо до мажоритарників. Щодо захисту прав місцевих громад. Зокрема, аби народні обранці підтримали правки до бюджетних законопроектів, які має розглянути парламент, - у частині вирішення питання компенсації різниці в тарифах та забезпеченні кредитної спроможності громад.

На саміті Інституту Стерна Стюарта, в Німеччині, в якому беруть участь політики та бізнесмени з різних країн, говорив про важливість посилення підтримки України. Та, разом з колишнім радником з Національної безпеки та послом США в ООН Джоном Болтоном,взяв участь у дискусії «План Маршалла ІІ – Як швидко почати відбудову України». Наголосив, що від наших партнерів очікуємо подальшого нарощування всіх видів допомоги Україні, незважаючи на можливі економічні труднощі та голоси скептиків. Бо перемога над оскаженілим агресором важлива не тільки для України.Успіх же відбудови, майбутнє України залежить від того, якою державою вона вийде з війни. Критично важливо втілювати реформи навіть в умовах воєнного стану.Серед завдань залишається судова реформа, боротьба з корупцією, ефективне державне управління, сильне місцеве самоврядування. На цьому наголошують і наші партнери. Бо ці перетворення - ключові для набуття Україною членства в ЄС, що теж матиме виключне значення для повоєнної відбудови України.

Сьогодні у столичній мерії підписали Меморандум з Громадською організацією «Асоціація підприємців-ветеранів АТО» щодо підтримки ветеранів, які хочуть розпочати та розвивати свій бізнес у столиці. У межах нашої співпраці кияни-ветерани отримають необхідні знання, інформацію та актуальні навички для відкриття власного бізнесу. А також фінансову та консультативну підтримку з питань можливих джерел фінансування, юридичних питань, щодо корисних сервісів та захисту проектів. Асоціація цього року планує залучити та профінансувати бізнес киян-ветеранів на загальну суму 10 мільйонів гривень. А до кінця 3-го кварталу 2024 року – 50 мільйонів гривень. Відкриття власного бізнесу може бути однією з можливостей для ветеранів реалізувати себе після повернення з фронту та знайти своє місце в цивільному житті. Столична влада всебічно допоможе ветеранам реалізувати свій потенціал і долучитися до відновлення Києва.Від ветеранів Меморандум підписав голова ГО «Асоціація підприємців-ветеранів АТО» Сергій Позняк. Він є засновником фінансових компаній FinStream та Cronvest, очолює наглядову раду інвестиційного фонду. Ветеран АТО і молодший лейтенант Нацгвардії України. Втративши ліву стопу на полі бою, Сергій уже пройшов протезування і реабілітацію та продовжує підтримувати побратимів, ветеранів та членів їх сімей.

Щодо кричущого випадку знесення понад 200-річного будинку на Подолі. На що міська влада не давала жодних дозволів чи погоджень. По-перше: я ініціюю розірвання Київрадою договору оренди (від 2009 року) на Ярославській 13-Б. Оскільки приватний власник, всупереч усім нормам і здоровому глузду, прикрившись листом Мінкульту, вирішив, що може паплюжити історичну спадщину нашого міста. По-друге: Міська влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника.По-третє: Ініціюю ухвалення Київрадою рішення щодо заборони реконструкції та інших дій з будівлями міста, яким більше 100 років (незалежно від того, внесений цей будинок в реєстр чи ні), - без висновків містобудівної ради. Зазначу цікавий момент, що Верховна рада в січні цього року остаточно скасувала заборону на містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України.І наступне й більш глобально: Київ вимагає від Верховної Ради нарешті ухвалити в другому читанні законопроект 0895 (від 2019 року), який дозволить місцевій владі примусово викупати у безвідповідальних приватних власників, повертати у власність громади памʼятки архітектури, старовинні приміщення, які власники належно не утримують, що призводить до їх руйнування. А потім на місці памʼяток зʼявляються торгові центри та багатоповерхівки.Цей законопроект стосується охорони культурної спадщини всієї країни.

Перші 37 квартир для внутрішньо переміщених осіб уже введені в експлуатацію та готові прийняти людей на тимчасове проживання. Квартири є власністю територіальної громади Києва, столиця надає їх безкоштовно вимушеним переселенцям.Місто закупило 113 таких квартир. Їх загальна площа близько 6 тисяч м2, а сумарна вартість – майже 230 млн грн.Сьогодні ключі від новенького житла вручили 2 родинам. Це сім’я пані Оксани зі Слов’янська Донецької області. Родина складається із 6 людей: трьох маленьких дітей та батьків Оксани - обох з інвалідністю. Також житло отримала сім’я Олександра та Ольги із Маріуполя. Подружжя виховує сина, який із дитинства має інвалідність. Батько хлопчика, Олександр, – член добровольчого формування територіальної громади Києва. Також із ними проживають батьки.На сьогодні 810 родин внутрішньо переміщених осіб потребують житла для тимчасового проживання.Загалом у столиці з 2014 року зареєструвалися майже 400 000 ВПО. Близько 15 000 з них – люди з інвалідністю, понад 65 000 – пенсіонери.