Працюю у шпиталі, де лікуються поранені військові. Треба було бусом перевезти хлопців з однієї лікарні в іншу. Пасажирів виявилося трохи більше, ніж офіційних сидячих місць. Тож довелося одному сідати в багажник на мішки з речами. Зазвичай у нас у закладі так не прийнято;) Кажу військовому: — Тут є одна проблема —вам доведеться їхати в таких умовах.Він підняв на мене очі і відповів: — То хіба це проблема? Проблема — це коли на тебе летить з усіх сторін. А це так, єрунда.Останнім часом цей діалог додавав мені сил. - - - Сьогодні день Збройних сил України. І це не про структуру. Це про людей, які там. Про тих людей, які щодня зустрічаються з різними надскладними викликами. Таких людей я часто бачу в лікарні і спостерігаю, як вони долають ці труднощі. Особисто мені їх приклад додає сил. Нехай вам також приклад сили цих людей допомагає долати «проблеми». І ще. Щодня на роботі бачу хлопців, які причетні до сьогоднішнього свята. Але служба для них уже в минулому. Бо вже не придатні. Бо втратили певні частини тіла.Тож нехай їх труднощі нагадають нам, що більшість наших проблем - так, єрунда…