Віршопліткарка FM

Ось довгоочікувані імена авторів, чиї вірші увійдуть до антології гостро-соціальної поезії «Цвях» — саме так вона зватиметься, дякуємо Френкі Фрейр, адже серед запропонованих назв, ця припала до серця найбільше. Саме «цвях», який хочеться дістати з серця кожного, якого б змісту він не був і як би цупко не став своїм; цвях, що створює стигми посипані бльостками і заклеєні медично-ведичними пластирами, просвітлені і занедбані, очевидно ороговілі і дбайливо запудрені; цвях, який уникали при будівництві храмів і мосту імені Патона, що зʼєднує береги.Місяць ми читали, відбирали, ретельно редагували, писали авторам, узгоджували запропоновані правки: деякі тексти лишились незайманими, деякі правили автори за нашою порадою, якісь були грунтовно доопрацьовані і навіть перероблені.Загалом ми лишали пунктуаційну авторську систему і не докопувались до розміру літер та й не докопувались у принципі, а обирали ті вірші, які розкривали тему, мали, на наш погляд, художню цінність, були пронизливо-правдивими і не стосувались гону на ТЦК.Рукопис сформовано, редакційну роботу проведено, далі етап ілюстрації і верстки.З Богом і наукою 😘Кошти тих авторів, хто надіслав внесок і чиї поезії не увійдуть до збірки, направлено на збір https://send.monobank.ua/jar/6gx6BWsxeU, скрін у коментарях.У цьому телеграм-каналі ми щодня публікуватимемо по одному віршу з тих, що були запропоновані, але не увійшли до збірки.Найліпші лишаємо для фізичної книжки.

Друзі, ми до вас із чудовою новиною🖤перцепція спільно із журналом "Так ніхто не писав" оголошує прийом робіт на поетичний конкурс!Умови участі:▪️ Бути підписаним на сторінки перцепції в телеграмі та інстаграмі;▪️ Бути підписаним на сторінки журналу "Так ніхто не писав" в телеграмі та інстаграмі;▪️ Зробити репост цього допису на сторінку з власною творчістю (якщо така є);▪️ Поділитися дописом про конкурс у вашій сторіз на сторінці в інстаграмі (репост з акаунта перцепції або журналу).Обмеження щодо робіт:▪️Вірші на будь-яку тематику, будь-якої форми;▪️Обсяг — до 100 рядків;▪️Від автора — 1 вірш.Вірші, які мають антиукраїнські, ксенофобні, а також інші суспільно неприйнятні заклики будуть дискваліфіковані. Нагороди:🥇1-ше місце: ▪️публікація в наступному випуску журналу "Так ніхто не писав"; ▪️місце в лайн-апі наступного літературнику перцепції в Києві; ▪️публікація в телеграмі та інстаграмі перцепції.🥈2-ге місце: ▪️публікація в наступному випуску журналу "Так ніхто не писав"; ▪️публікація в телеграмі та інстаграмі перцепції.🥉3-тє місце: ▪️публікація в телеграмі та інстаграмі перцепції.Вірші надсилати на пошту: [email protected]В темі листа вказувати "Вірш на конкурс (Ваше ПІБ)". Вірш надсилати у файлі формату .doc/.docx. Також у файлі вказати прізвище та ім'я автора/авторки, номер телефону та посилання на телеграм-аккаунт.Дедлайн подачі: 09.11Після оцінки віршів ми оголосимо шорт-ліст із десяти фіналістів/фіналісток, які надішлють нам збірки із трьох власних віршів, після оцінки яких ми і визначимося з трійкою найкращих.

Клуб хейтерівI[Збір о 08:00 біля бузково-прекрасної збірки Ліни Костенко]Клуб хейтерів верлібрів зібрався десь о восьмій,бо рими всім потрібні, інакше на помостізостанеться лиш проза, яку не проспівати.Зібрались десь о восьмій та нескінченно радіі точним, і неточним, жіночим, чоловічим — всі рими й серед ночі нагадують про вічність,бо порпаються в мозку, коли зберешся спати.Верлібри ж написати — то діло для кудлатих,хитрющих і незрозних, лінивих, епатажних,що пишуть прозу в стовпчик, її на хліб і мажуть.А ми адепти ритму, наш ямб і птеродактильклює усіх в маківку, аби хотіли здатисьверлібники, верлібці та верлібролисиці.Лиш хейтерам безрим’я в поезії є місце.II[Голосовий чат о 00:00, доєднуйтеся насолодитися соковитими сторінками«Яблука добрих вістей»]клуб хейтерів схем і римвідкрився тоді, коли не вдалося запхнути в гладку пляшку з-під винагострі спогади, ніжність ножів,шум мопедів і зачинених вікон, аромат щойно спеченого коханнячи приплив радіохвиль опівночіемоції блимають, як вивіска фентезійного бару,де ми збирались, розмовляли,коли хтось писав під нашимивиліпленими зі слів фігурками:«От не вмієте римувати,тому й пишете ці дурні верлібри»«восьмій — помості»,«спати — кудлатих» — ми теж могли б це написати, алезміст важливіший за формудумки стають вільними,коли не плавають за визначеною траєкторієювірші стають щирими,коли не треба кроїти рядок,якщо він вибився з ритму,вибився з правилі став нарешті таким зухвалим,щоб означати все, що він захочемуркотить верліброкіт під пальцями,невже не відчуваєш, як це красивозвучить?© Олена Галунець ✍️@virshoplitkarka #олена_галунець

Зірка-корова не вміла літати —падати вміла, лишаючи кратер.Що таке кратер? Це яма кумедна від астероїда / пані комети.Та й не питай, то усе каменюки,люблять вони по поверхнях погрюкать.Ой, та не грюкати, в космосі ж тихо,звуків немає — не чуєш і лиха.Мила корівка хотіла літати,бо на Землі почувалась лататтям,сніжною квіткою в сірім болоті.«Тут я зів’яну, а хочу боротись,бачити світло пригод занебесних,мрії здійснити, допоки не щезли».Крила майструє з пір’їн і гілляччя.Ходять общипані голуби й качка.Зірка-корівка їх лиш попросила —ті й віддали без погроз і насилля.Ось вже на крилах летить наша Зірка,вітер колише хвоста та повіки.Вище і вище за пік Евересту!Що це? Гора у Непалі й ще десь там.Хап-хап повітря, а дихати нічим:кисню все менше. Лишитись навічнопосеред хмар і не бачити зорі?Наша корівка спускалась поволі,паніку вимкнула вже аж удома.Спроба невдала. Усе невідоместерти б знаннями, як пил з підвіконня.Отже, корівка відтоді в науці:лекції, тренінги, голос у вусі:«Мріяти мало — до мрії готуйся!»© Олена ГалунецьP.S. Дякую Сергусю @Shcheodynkanal за трек до вірша 🎶@virshoplitkarka 🐄 #олена_галунець