Сильні прощатиСкажу, не легко біль прощати,

Коли душа — мов зранений листок. Так хочеться кричать, тікати,Замкнути серце на замок.Та в тиші Бог мені шепоче:

«Прости — і станеш вільним ти. Зцілю Я рани — якщо хочеш? Лиш не тримай ти гіркоти».Це не забути, а звільнитись,

Не вмерти, а в любові жить. І хай ще сльози будуть литись —Та вже не в’язнем, — вільним буть.Це — дихать знов на повні груди,

Не оглядатись у пітьму. Прощення — це коли вже лю́дямДаруєш милість, не вину.Це — не забути, а зростати,

Крізь біль навчитися любить. І не судити, а прийняти,Як Бог приймає нас щомить.Це — не тримати зла у серці,

Коли надія вже згаса. Це — відкривати Божі двері,Де біль стихає без прикрас.Це — знов повірити у свято,

Сказати, що любов живе. Прощати — значить благодаттюПокрити все, що серце рве.Бо хто прощає — той не гине,

А воскресає у Христі. Прощення — сила для людини,Яка добром іде в житті.Прощення — це характер сильних,

Що обирають світло й мир. З рабів прощення робить вільних,Веде до правди і до мрій.Прощення — це характер Бога,

Він нас пробачив на хресті. Це світло, істини дорога,Щоб ми не згинули в пітьмі. Андрій Швегло 30.5.2025 @virsh_online