ПОСНУЛИ УЧНІ

Поснули учні...а чи я не сплю?
Останній час шалено так збігає...
Ось вже і ангели ідуть
Наречену Господа забрати.

А так само голос ще луна
Господа: "Не спіть ви, а пильнуйте.
Сурми голос скоро залуна,
Якщо ви заснете, як почуєте?"

Над землею вітер із спокус
Сон безпечний тихо навіває.
З неба на нас дивиться Ісус -
Хто Його лиш вірно дожидає?

Забереться з двох лише одна,
Хоч обідви на Нього чекали...
Темна ніч...у чому ж їх вина,
Що втомилися і задрімали?

Але всі почули голос той,
Що звістив про прихід Нареченого.
Але не у всіх горів вогонь,
І Він не побачив наречену...

Темрява покрила її всю,
Масла у світильниках не стало...
Бо так міцно дуже всі заснули,
А не просто тільки задрімали.

А був час оливу набирать
При запас в посудини з собою,
Щоб в світильник серця доливать,
Щоб в темряві не погас вогонь його.

Поснули учні...а чи я не сплю?
Чи веду із Господом розмови?
Чи в темряві світу я горю?
Чи почую Господа я голос?

Через слово Господа святе
Я щодня себе перевіряю
Чи олива Божа в мені є?
Чи не сплю, як ще слова Христа лунають.

Л. Шпак