Хто щедро сіє - так тепер не модно..."Просячих" так багато на землі. Та все ж ще є ті сіячі Господні. І їх Господь завжди бере в уділ. Ось п'ять хлібів Апостоли приносять,Господь п'ять тисяч ними накормив. Завжди людей використати хоче,Голодним й хворим щоб допомогти. Допомогти щоб сиротам і вдовам,Що так кричать до Бога ніч та день. Шукає, щоб знайти собі готових. Хто є Його слухняна донька й син. Він це все робить вашими руками,Насіння до престолу хто несе. Нехай маленьке, та все ж виростаєДля слави Божої сповна воно усе ж. Коли прославить Господа каліка, Чи сирота, вдовець, ачи вдова. За поміч, доброту та милосердяПоллється в небеса Йому хвала. І як прекрасні квіти, що із саду,Ті жертви до Ісуса полетять. І у вінці всі ваші в небі ляжуть,Що буде нагородою для вас. Дома прекрасні з ваших жертв будують,Для життя вічного у світлих небесах. В сотні разів - не вдвоє, і не втроєГосподь вам милосердям лиш віддасть. Благословенні ви, робітники Христові,Що голос чуєте в серцях. Всі ваші жертви біля Божого престолуЛягають в книги в золотих рядках. Л. Шпак