Ще було темно, лиш близький світанокПташки веселим співом сповіщали.Від гробу вже відвалений був камінь,Де тіло Господа, у пеленах, лежало.Сторожа перелякана втікалаБо сповнена була страхом великим,Бо переможена була уся темрява,Із темної печери вийшло світло.Злякались воїни, священники злякались.Воскреслого злякались до безтями.Як від людей це скрити все гадали.Придумали ввести всіх у оману.Та скільки б, що темрява не робила,Сховати світло в світі неможливо.Чим ніч темніше, тим ще більше світло.Його не скриє ніяка могила.Ще люди, по домівках, спочивали,Не знаючи про те велике диво.Воскрес Господь! - пташки лише співали.Які ж ви люди, на землі, щасливі!Христос воскрес! Відкрив, у небо, двері.Христос воскрес! І смерть не має владиНад тими, хто прийме Христа у серце,Залишить світ, любові Його ради.Ні смерть, ні камінь не зуміли втриматьХриста в холодній кам'яній могилі.Він переміг їх в боротьбі не рівній.В любові, до людей, беручи силу.Воскрес із мертвих, щоби жити з нами.Щоб, вірним, дарувать життя небесне.Ти відвали, від серця свого, камінь.Нехай у ньому наш Господь воскресне. Л. Шпак