Ще було темно, лиш близький світанокПташки веселим співом сповіщали. Від гробу вже відвалений був камінь,Де тіло Господа, у пеленах, лежало. Сторожа перелякана втікалаБо сповнена була страхом великим,Бо переможена була уся темрява,Із темної печери вийшло світло. Злякались воїни, священники злякались. Воскреслого злякались до безтями. Як від людей це скрити все гадали. Придумали ввести всіх у оману. Та скільки б, що темрява не робила,Сховати світло в світі неможливо. Чим ніч темніше, тим ще більше світло. Його не скриє ніяка могила. Ще люди, по домівках, спочивали,Не знаючи про те велике диво. Воскрес Господь! - пташки лише співали. Які ж ви люди, на землі, щасливі! Христос воскрес! Відкрив, у небо, двері. Христос воскрес! І смерть не має владиНад тими, хто прийме Христа у серце,Залишить світ, любові Його ради. Ні смерть, ні камінь не зуміли втриматьХриста в холодній кам'яній могилі. Він переміг їх в боротьбі не рівній. В любові, до людей, беручи силу. Воскрес із мертвих, щоби жити з нами. Щоб, вірним, дарувать життя небесне. Ти відвали, від серця свого, камінь. Нехай у ньому наш Господь воскресне. Л. Шпак