Піски...пустеля...море перед нами... Не раз, то є життя наша дорога. Армія сатани іде позаду,Чекає все ту мить, як знищить зможе. Щоб вкрасти віру, в нарікання щоб ввести. Щоб в своє рабство забрати в Єгипет."Попереду море із сліз - дивись. У нім потонеш, із нього не вийдеш..."Так сатана кричить з сміхом тобі. Позаду він, а Ангели між нами. І не дають так близько підійти,Щоб ворог не наніс тяжкиї рани. Назад в Єгипет я не повернусь! Не буду знову там стогнать душою. А біля моря тихо я діждусь,Море розступить Бог переді мною. Я по сухому з радістю пройду. Бо далі Сам Він поведе за руку. І з Ним увпевнено, спокійно я підуТуди, де видалить Господь всі мої муки. Де луги зелені і спокійний дух. Де Добрий Пастир життя приготував мені. Для Нього де трудитися я зможу. Він не залишив, Він завжди зі мною. За мене Він так дорого сплатив. Своєю кров'ю, чи ж є що ще дорожче? Чекає сатана, що виб'юся із сил,Та у мене в руках є посох Божий. Впираючись на нього я дійду. То - Слово Боже, Його обітниці. І через море сліз посуху я дійду,Він виконає обітниці - вірю! Л. Шпак