"Переправимось..."- і сіли до човна. Пливли тихенько...та де ж буря та взялась? Пливли тим озером вони не раз. Їм, рибакам, до цього не звикать! Сказав Учитель: переправимось. Сам в човен сів, як не повірить тут... Але коли вже буря зайнялась,А Ісус, там на кормі, заснув... Тут вже ніяк їм не до віри стало,Коли став повним човен їх води,Черпали лише воду і черпали... І страх забрав, що був у них, спокій. Він лише спить...та це хіба можливоСпокійно спати, як буря реве? На озері не було бур таких ще,Коли, не раз, вони пливли уже. Але й для них та перевірка мала бути,На стійкість і на віру в бурі тій. Невже їм Бог дозволить потонути,Коли Син Божий з ними у човні? Але десь всі думки ті розчинилисьВ тій бурі, що ревіла навкруги. Не бачили вже сплячого Учителя,Все думали, як не втопитись їм. А Він бо, "переправимось"сказав їм. Чекала слава Божа впереді -Він одержимого від духів злих всіх збавив,І слава Богу в небо полетіла! І в житті нашім часто так буває. Господь нам каже, що "перепливем"Та, на путі, Він перевірку посилає -Входимо в бурю, іноді з вогнем. Здається, що Ісус заснув, не бачить. І боремось з бідою з усіх сил."Невже, Учителю, Тобі й діла немає? Прокинься! "Допливем" Ти говорив! А Він не спить, а віру укріпляє,Бо знає - бурі більші впереді! Ніколи Він, ніде не залишає,Навчає, як крізь бурі ті пройти. Його характер щоби пізнавали,Щоб бачили Його перед собою. Стерничий у човні Він завжди нашім,Нашого човна приведе додому. І неодмінно явить Свою славу В житті Він нашім там, в кінці путі. Про що й не мріяли Він дасть нам,Усі печалі допоможе перейти. Л. Шпак