О, розуму стежинки, в житті їх є не мало. Вони так непримітні - в середині у нас... Вони сердечка стежку сьогодні направляють. Куди вони направлять - туди ідем весь час. Є путь, що є збагачення - туди стежина можеНаправить твоє серце, бажання підійме. Є суєти стежина, захватить серце також,В путі так ти загубиш рахунок часу вже... Ти виростеш в тих тернах, та плід не розів'ється. Лише ти будеш в полі травою зеленіть. Та марноти стежина від Бога відведе лиш,А у тернах колючих уже чекає смерть... Багато зараз кажуть: Біблія - світоло світу. Та зовсім світ не любить ту Біблію читать. Біблія - світло церкві, у ній черпають силу,Щоб світлом її дивним у світі засіять. Світ не читає Біблії, вона тягао для нього. Світ не читає Біблії - читає християн. Тому для християн, у цім житті, важливо,Куди вона направлена - твоя сердечна стежечка? Чи на стежини ті, що в Біблії - Господні,Що з її сторінок світло у серце ллють. Куди твоя стежина направлена сьогодні? Веде куди вона крізь ланцюги всіх літ? Чи прочитає в нас цей світ, у прірву йдучий,Ту Біблію Святу? Побачить він її? Нехай стежину серця лиш направляє Сущий,І Біблія те світло в твій розум пролиє. Л. Шпак