Поліція Вінницької області 🇺🇦 | Від слідчого до штурмовика, а згодом — до архітектора воєнних карт: іс...

Від слідчого до штурмовика, а згодом — до архітектора воєнних карт: історія лютівця Сергія Прокопенка👮До початку 2023 року Сергій працював слідчим на Житомирщині. Розслідував економічні злочини. Коли почали формувати штурмові підрозділи поліції, вибір був очевидний — стати на захист держави зі зброєю в руках.«Я дізнався про створення “Люті” й одразу зрозумів: не хочу бути просто свідком подій. Я мав бути там, де максимально корисний для держави», — згадує Сергій. Поліцейський обрав славетний Штурмовий полк «Сафарі» ОШБ НПУ «Лють». Рідні хвилювалися, але, як говорить Сергій, «оскаржити рішення було неможливо». Перший бойовий вихід на позиції біля Курдюмівки став моментом істини.«Саме там прийшло усвідомлення реальності війни: коли по тобі працює все — від стрілецької зброї до мінометів та гранатометів», — розповідає боєць. У полку «Сафарі» Сергій був штурмовиком. Пройшов найгарячіші точки Донеччини, де гартувався характер і здобувався досвід, який неможливо отримати в жодному навчальному центрі. Проте у 2024 році під час запеклого бою в селищі Північне, що біля Торецька, поліцейський отримав наскрізне поранення плеча. Завдяки вчасній допомозі побратимів, які провели тампонаду під вогнем, він вижив:«Реабілітація була тривалою та важкою, але бажання служити далі лише зміцнилося. Мені запропонували новий напрям — картографічний відділ “Люті”, і я погодився». Тут його аналітичний склад розуму слідчого та досвід штурмовика знайшли ідеальне поєднання. Сьогодні Сергій — фахівець, який створює цифрову основу для бойових операцій. Він пройшов спеціалізоване навчання в Іспанії за стандартами НАТО, опанував роботу з геопросторовими даними та 3D-моделювання місцевості за допомогою БпЛА.«Завдяки бойовому досвіду я краще розумію потреби хлопців на місцях. Точність карти — це не просто картинка, це швидкість прийняття рішень і збережені життя», — пояснює лютівець. Сьогодні служба для Сергія — це відповідальність перед тими, хто не повернувся. Найважчим моментом за всі роки він називає втрату друзів під час бойових виходів. Саме пам’ять про них і можливість постійно розвиватися мотивують його працювати на результат 24/7.«У “Люті” створені всі умови для зростання — від навчання за кордоном до передових лабораторій картографії», — зазначає боєць. Історія Сергія Прокопенка доводить: навіть після важких поранень можна залишатися в строю, змінювати спеціалізацію та бути корисним для бригади🇺🇦#поліція_на_війні👮 Facebook | X | Instagram | TikTok