Вільшанська сільська рада | А ви бачили, як наш Велетень сяє уночі?🌿 Леонід Стадник. Людина, яку п...

А ви бачили, як наш Велетень сяє уночі?🌿 Леонід Стадник. Людина, яку пам’ятають серцем.Минуло трохи більше місяця відтоді, як у Подолянцях відкрили пам’ятний комплекс нашому земляку — Леоніду Стаднику.Подія щемка й світла. Для когось — просто пам’ятник. А для багатьох — знак вдячності людині, яка прожила непросте, але гідне життя.Так, він був найвищим у світі.Але висота Леоніда — не лише у сантиметрах.Його справжня висота — у доброті, щирості, розумі, силі духу й у тихому, але впертому прагненні жити.Та, як це часто буває, і після відкриття пам’ятника знайшлися ті, хто невдоволено запитує:«А що він зробив для села?»«Краще б ті гроші пішли на інше...»Але ж пам’ять — не про підрахунки.І не кожен вчинок вимірюється грошима чи благоустроєм.Бо про Леоніда з теплотою згадують зовсім не лише рідні чи сусіди, а й люди з різних куточків країни — ті, хто мав щастя його знати: 💬 «Вчився з Леонідом в академії. Він був дуже розумним, закінчив заклад з відзнакою. А ще — дуже добрий і щирий.» 💬 «Бачив, як Льоня щодня їздив автобусом на навчання в Житомир, стоячи зігнутим у проході — у гуртожитку для нього не було ліжка. Така наполегливість!» 💬 «Він не хотів слави. Мріяв про звичайне життя, сім’ю. Але щодня мусив боротися за існування.» 💬 «Був дуже щирим, мав велике добре серце. Любив тварин, свою маму і сестру. Нікому не відмовляв у допомозі.» Леонід Стадник не був політиком, благодійником чи бізнесменом.Він нікому нічого не винен був робити “для села”.А просто жив — чесно, гідно, по-людськи.І тим самим уже заслужив на повагу.♥️Пам’ятник у Подолянцях — це не про славу.Це — про пам’ять.Про людину, яка щодня долала біль і обмеження, але не втратила тепла у серці.І саме тому — залишиться в пам’яті тих, хто його знав,і тих, хто просто пишається, що він — наш земляк.🕯️ Світла пам’ять.І вдячність, яку не виміряєш сантиметрами.