Логотерапія, супервізія для ВСІХ🌻💙💛

Коли життя запитує. Роздуми дня.⏳Як терапевти, ми багато досліджуємо, шукаємо відповіді, намагаємось вчинити « як треба». Але інколи втомлюємось, хочемо побути в тиші чи навіть зневірюємось. 📌 Знову шукаємо відповіді, порівнюємо методи і Обираємо. І от сьогодні мені подумалось, а що ж нам справді допомагає самим, як ми відповідаємо на всі ці питання нашого терапевтичного життя? 📍 І ви знаєте, прийшла така відповідь – «логотерапевт, це той кому справді цікаво»…. Цікаво шукати, цікаво допомагати шукати, цікаво відкривати кожного дня щось нове. І от пару пунктів, які ми насправді робимо і це нас трохи відрізняє від інших методів: 📍 Не допомагаємо сховатися за діагнозом. Коли ти кажеш: «У мене депресія/апатія/тривога, я нічого не можу», логотерапевт каже: «Окей, я бачу твій біль. Але мені страшенно цікаво — а що в тобі залишилося цілим? Що в тобі зараз НЕ болить?». Де ця «неушкоджена» частину духу, яка може керувати навіть хворим тілом чи втомленою психікою.📍 Ми перетворюємо «За що?» на «Для чого?». Життя іноді ставить нас у жахливі умови. Логотерапевт допоможе побачити в цьому не глухий кут, а запитання. Ти зараз не жертва обставин, ти - головний герой, якого життя викликало «на килим» і запитало: «Ось тобі криза. Яку відповідь ти підготуєш? Хто ти в цій ситуації?». 📍 Ми тримає ліхтар, поки клієнт шукає вихід. Терапевт не знає правильної відповіді за іншого, але він щиро вірить, що сенс існує, навіть якщо ти його зараз не бачиш. Його цікавість — це паливо. Коли терапевту справді цікаво, як клієнт впорається, у нього самого з’являється цікавість до власного життя. А де є цікавість -там зникає страх.⏳Про розвиток себе і Цікаво, наша команда тренерів робить багато цінного і корисного. І далі ми можемо розвивати разом, в рамках супервізій, бо розвиток нескінченний!Доєднуйтесь до нашого каналу, якщо вам справді ще Цікаво багато чого @supervisionua

Багато хто з нас тепер не може передати нащадкам свої будинки чи сімейні реліквії, однак ми можемо залишити історії, які формують емоційний спадок цієї війни. А разом з історіями – особисті цінності, сенси і опори, що допомогли вистояти. Такий усвідомлений спадок стає ресурсом, допомагає зростати по-справжньому вільними і діяти відповідно до власних цінностей, а не обмежень міжпоколіннєвих травм. Що відчуває дитина, змушена проходити фільтрацію? Що відчуває чоловік, якому пропонують стати колаборантом? Що відчуває жінка, будинок якої раптово перетворився на поле бою? Письменниця Катерина Єгорушкіна упродовж трьох років збирала унікальні свідчення українців про війну, осмислювала їх і створила книгу, де переплітаються між собою художні репортажі, есеї і щоденникові записи. Діти і дорослі, цивільні й військові — голоси сотень людей з різних куточків України перетворюються на глибоку, пронизливу оповідь, передаючи нам у спадок не лише пам’ять, а й надію.Чому варто прочитати книжку «І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни»? 🧩 Це не швидка рефлексія, а тривале і вдумливе опрацювання великого масиву унікальних свідчень українців про їхні досвіди війни. 🧩 Ця книга допоможе зазирнути вглиб людських історій, побачити цінності і сенси, які рухають людьми у складних обставинах. 🧩 Особливу увагу авторка приділяє темам дому, культури і батьківства під час війни, а також свідченням дітей і підлітків, котрі формуватимуть наше майбутнє. 🧩 Послідовність художніх репортажів, есеїв і щоденникових записів вибудувана таким чином, щоб з уламків постала цілісна оповідь і читачі змогли витримати емоційну напругу. 🧩 Це не просто документальна проза, а глибока робота з колективною травмою і пам'яттю про цю війну. 🧩 Книга-нагадування про те, що любов і людяність допомагають вистояти навіть у найтемніші часи.Лінк на онлайн зустріч буде надіслано додатково🤗🌻💙💛https://t.me/viktorfranklukraine

Вона знає, як це — коли ніби вимикається світло.Коли день розсипається на тисячу уламків, коли тіло живе за інерцією, а душа — у тиші, де болить кожен подих.Вона — жінка, яка втратила.І водночас — жінка, яка змогла пройти шлях крізь темряву до нових сенсів.Пані Оксана Королович — мама, вдова, PhD, науковиця, психотерапевтка, письменниця.Людина, яка прожила горе глибоко, чесно і сміливо.Людина, яка не соромиться сліз і не відмовляється від надії.Людина, що ділиться досвідом так, що у інших з’являється сили вистояти.Якщо ви переживаєте втрату.Якщо у вас є біль, який не вміщується в слова.Якщо ви шукаєте підтримку, розуміння і хоч трішечки тепла — ця зустріч може стати для вас тим самим «нарешті дихаю».🌼 Запрошуємо на відкриту презентацію книги Оксани Королович«Феномен психології горювання. Назустріч силі».Це простір, де не треба бути «сильною чи сильним».Де можна просто бути.Де вас почують.5 грудня 19:00🔗 Приєднатися в Zoom:https://us02web.zoom.us/j/8813442523?omn=84732586065Ідентифікатор конференції: 881 344 2523