Логотерапія, супервізія для ВСІХ🌻💙💛

Продовжимо осмислювати власне життя як сад, дивлячись на нього крізь призму логотерапії.🌱 Там, де ми звикли бачити пустку, Віктор Франкл відкриває намзовсім іншу картину:«Люди схильні бачити лише стерню минущості, проте вони не помічають і забувають про повні житниці минулого, куди вони вже зібрали врожай свого життя:звершені справи, прожите кохання і, зрештою, страждання, які вони перенесли з мужністю та гідністю». (Frankl, Viktor E. Man’s Search for Meaning: An Introduction to Logotherapy).Ми часто помилково вважаємо, що минуле – це те, що зникло назавжди. Тоді як насправді, все пережите нами, назавжди зафіксоване у реальності («врятоване» у бутті).Наша житниця – минуле – наповнена врожаєм різних часів: що ми зробили, кого любили, як до цього ставилися і як трималися у важкі часи.🌾Побіжно, стерня здається символом порожнечі від того, що минуло: молодість, здоровʼя, можливості. Але саме стерня стає захистом від ерозії та затримує живильний сніг. Вона – не сміття, а основа для майбутнього гумусу, родючого шару ґрунту.Стерня більше не «плинність» чи «тимчасовість», вона – наша дія, що триває у часі.💪🏻🧡

✨ Курс «Логоаналіз» — це системна реконструкція життя. Методика, розроблена Джеймсом Крамбо — соратником легендарного Віктора Франкла, — поєднує глибину філософії з доказовою практикою.🔎 Що відбуватиметься протягом 5 занять?✔ Проведемо повний аудит життя — від прихованих амбіцій до реальних ресурсів. ✔ Освоїмо техніку «діяти так, ніби…» — щоб повернути впевненість через конкретні дії. ✔ Навчимося знаходити сенс у творчості, природі та глибоких стосунках. ✔ Опaнуємо «цінності ставлення» — внутрішню опору в обставинах, які змінити неможливо. ✔ Перетворимо мрії на конкретні коротко- та довгострокові цілі.🎯 Результат: – вихід із кризи – внутрішній спокій – ясність ідентичності – стратегія руху вперед📅 Старт: 27 березня 🗓 Щоп’ятниці | 5 занять 🎥 Ви отримуєте відеозаписи 📑 Презентації 🧰 Інструменти для роботи, яких не знає навіть GPT чат. 📚 Додаткові матеріали 🎓 Сертифікація 20 годин (ТОВ «Український інститут імені Віктора Франкла» та ГО «АЛЕАУ»)Вартість 1000 грн/заняттяДля діючих військових 800грн/заняттяПочніть шлях сьогодні🌻.Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1pDBPJR22g2v0xFdHzd9CnnRTddXckXA56vjYjUj6sVw/edit

28 лютого. Завтра буде весна!Вона станеться з нами так само невідворотно, як дихання живої людини, як схід сонця.🌅 Коли почалася велика війна, люди кинулися саджати сади. Скуповували все, що невдовзі, дасть квіт. Попит на саджанці в Україні та поза її межами злетів до небес: українці вимагали сакур і магнолій, ще більше квітучих дерев!🌸Не задля того, аби мати плід, який прогодує. А щоби не дозволити своєму внутрішньому саду зарости чагарником відчаю.Сади висаджували біля зруйнованих будинків, замість знищених парканів. На подвір’ях, де ще стояв запах гару й курився дим. У містах, що жили під постійними сиренами, а деякі – й під обстрілами...🌱Це виглядало геть нелогічним. Але було відповідним часу. 🇺🇦 Бо сад – це не тільки і не стільки, про їжу.Сад – це про продовження життя!Проте, є одна особливість: сад не підкоряється нашій тривозі чи наміру контролювати. Ми можемо нервувати, чекати, прискорювати,– але коріння росте у своїй тиші. Бруньки розкриваються у свій час. Або – ні.🤷🏻‍♀️І тут постає найскладніше питання: що робити, якщо сад не квітне?🤔Іноді життя ставить перед нами питання не про ефективність, а про вірність.Не про врожай, а про те, чи будемо ми сіяти, знову і знову? Чи продовжимося ми у часі як садівники?🙌🏻Сад, посаджений під час війни,– це відповідь.💪🏻Навіть якщо його зламає вітер.Навіть якщо перша весна буде холодною.Бо сад – це акт довіри майбутньому!Ми звикли вимірювати цінність результатом. Якщо немає квітів – значить, помилка. Якщо немає плодів – значить, марно…Але логотерапія говорить про інше:Сенс не дорівнює успіху.Сенс – це відповідь.Друзі, напередодні весни, запитаємо самих себе:🌿Що у моєму житті зараз є садом?🌿Що я роблю, навіть якщо не бачу швидкого цвітіння?🌿І чи не зраджую я це тільки тому, що воно не дає миттєвого результату?Сад, який не цвіте цього року,– це не ознака того, що він мертвий.Можливо, він укорінюється,– укорінення завжди непомітне. Але, саме коріння тримає дерево, коли шаленіє вітер!💨🌳Людина, яка садить дерево у часи руйнування,– не заперечує трагедію: вона обирає відповідати на неї творенням.🧡Земля не питає, чи ти в ресурсі. Вона питає, чи готовий ти діяти?Завтра буде весна. Вона станеться з нами, невідворотно.🤝

Парадокси терапії📥💬Бути терапевтом - це іноді відчувати себе канатохідцем, який намагається втримати рівновагу між тим, що він знає, і тим, що він відчуває.📤У нашій роботі істина  загалом рідко буває лінійною. Вона майже завжди народжується на перетині протилежностей,парадоксів. Але саме вони дають нам нові поштовхи для розвитку і росту.🏅◽️ Досвідчене «Незнання»Ми маємо бути озброєні знаннями про психіку, механізми травми та психопатологію. Проте, заходячи в кабінет, ми мусимо мати «чистий погляд».Ми маємо забути теорію на деякий час, щоб почути Людину.◽️Дистанція, що створює БлизькістьМи маємо бути максимально поруч ,як «попутники» ,але водночас ми мусимо зберігати дистанцію. 💭Наша «холодна голова» - це не відсутність серця, а гарантія того, що коли клієнт тоне, ми не стрибнемо у воду разом із ним, а міцно триматимемо канат.✅ Наша професійна дистанція - це простір, у якому клієнт може почуватися в безпеці.◽️ Всемогутність та БезпорадністьМи віримо у непереможність ноетичного ядра , у те, що в людині є щось, що ніколи не хворіє. І водночас ми щодня стикаємося з обмеженнями: психосоматикою, втомою, долею, яку неможливо змінити.✅Парадокс у тому, щоб бачити свободу там, де її залишився лише міліметр, і при цьому не ставати фанатичними оптимістами, що ігнорують реальний біль.◽️ Вплив через НедіянняЦе парадокс професійної відповідальності. Ми працюємо найефективніше тоді, коли відмовляємося від бажання «виправити» клієнта. ➕Найглибші зміни відбуваються не від нашого бажання допомогти. Ми створюємо простір, де клієнт сам наважується на свій крок. ✅Ми маємо бути «активно присутніми», але при цьому не забирати у людини її право на власну швидкість та власну помилку.Часто супервізія саме  те місце, де ці парадокси перестають бути внутрішнім конфліктом терапевта і стають його робочим інструментом. 💡 Юлія Макоід

Про людяність і інтелігентність. І чому людина в краватці — це ще не інтелігент.🔹 Людяність — це здатність бачити в іншому людину. - коли вона помиляється. - коли вона слабка. - коли вона не згодна з нами.Людяність — це не сентиментальність. Це позиція і вибір ставлення.У логотерапії ми сказали б — це прояв ноетичного виміру людини: здатність піднятися над імпульсом,над образою, над страхом —і відповісти гідністю.🔹 Інтелігентність — це не диплом і не манери. І точно не краватка.Інтелігентність — це:- культура мислення- відповідальність за слово- внутрішня етика- здатність до рефлексіїЛюдина в краватці — це ще не інтелігент. Так само як науковий ступінь — не гарантія внутрішньої культури.😎Інтелігентність це форма прояву людяності.📌 У чому різниця?Людяність — це тепло серця. Інтелігентність — ясність свідомості.Людяність без мислення може бути наївною. Інтелігентність без серця — холодною і навіть жорстокою.Зріла особистість — це їхній союз.Віктор Франкл писав, що людину визначає її ставлення до обставин. І саме в цьому ставленні народжується або гідність, або зверхність.Бути людяним — означає обирати гідність. Бути інтелігентним — означає усвідомлювати цінність цього вибору.Згодні?)🌻💙💛

🕊️ Відкрита супервізія, як знайомство з простором супервізії  з Юлією Макоід👋 Дорогі колеги! Запрошую вас на зустріч-знайомство, де ми не просто розберемо кейс, а зануримось у філософію безпечної супервізії.🛡️🤝 Як професійний логотерапевт, буду створювати невеличку подорож на стику двох підходів — логотерапевтичного та мультимодального. Як супервізор, закінчую навчання в 2 підходах – мультимодальна супервізія та супервізія в ЛТЕА.❓ У чому особливість поєднання? Інколи  супервізія схожа на «роботу над помилками». Але насправді це процес, який: 🧭 За допомогою мультимодальності побачити всю картину цілком. 💎 За допомогою логотерапії знайти в цій картині цінне, простір свободи і вчитись використовувати духовні можливості особистості.Симуляційний кейс - «Пастка емпатії: у лабіринті співзалежності»📅 Коли зустрічаємось? 20 лютого (п’ятниця) ⏰ Час: 10:30 — 12:00 (півтори години глибокої роботи та знайомства) 💻 Формат: Онлайн🔗 Лінк на зустріч:  Join Zoom Meetinghttps://us06web.zoom.us/j/83684450356?pwd=SF2SNPuaGxiKuywKvrfNw4sJRW9hXa.1Meeting ID: 836 8445 0356Passcode: 752717

Коли життя запитує. Роздуми дня.⏳Як терапевти, ми багато досліджуємо, шукаємо відповіді, намагаємось вчинити « як треба». Але інколи втомлюємось, хочемо побути в тиші чи навіть зневірюємось. 📌 Знову шукаємо відповіді, порівнюємо методи і Обираємо. І от сьогодні мені подумалось, а що ж нам справді допомагає самим, як ми відповідаємо на всі ці питання нашого терапевтичного життя? 📍 І ви знаєте, прийшла така відповідь – «логотерапевт, це той кому справді цікаво»…. Цікаво шукати, цікаво допомагати шукати, цікаво відкривати кожного дня щось нове. І от пару пунктів, які ми насправді робимо і це нас трохи відрізняє від інших методів: 📍 Не допомагаємо сховатися за діагнозом. Коли ти кажеш: «У мене депресія/апатія/тривога, я нічого не можу», логотерапевт каже: «Окей, я бачу твій біль. Але мені страшенно цікаво — а що в тобі залишилося цілим? Що в тобі зараз НЕ болить?». Де ця «неушкоджена» частину духу, яка може керувати навіть хворим тілом чи втомленою психікою.📍 Ми перетворюємо «За що?» на «Для чого?». Життя іноді ставить нас у жахливі умови. Логотерапевт допоможе побачити в цьому не глухий кут, а запитання. Ти зараз не жертва обставин, ти - головний герой, якого життя викликало «на килим» і запитало: «Ось тобі криза. Яку відповідь ти підготуєш? Хто ти в цій ситуації?». 📍 Ми тримає ліхтар, поки клієнт шукає вихід. Терапевт не знає правильної відповіді за іншого, але він щиро вірить, що сенс існує, навіть якщо ти його зараз не бачиш. Його цікавість — це паливо. Коли терапевту справді цікаво, як клієнт впорається, у нього самого з’являється цікавість до власного життя. А де є цікавість -там зникає страх.⏳Про розвиток себе і Цікаво, наша команда тренерів робить багато цінного і корисного. І далі ми можемо розвивати разом, в рамках супервізій, бо розвиток нескінченний!Доєднуйтесь до нашого каналу, якщо вам справді ще Цікаво багато чого @supervisionua

Багато хто з нас тепер не може передати нащадкам свої будинки чи сімейні реліквії, однак ми можемо залишити історії, які формують емоційний спадок цієї війни. А разом з історіями – особисті цінності, сенси і опори, що допомогли вистояти. Такий усвідомлений спадок стає ресурсом, допомагає зростати по-справжньому вільними і діяти відповідно до власних цінностей, а не обмежень міжпоколіннєвих травм. Що відчуває дитина, змушена проходити фільтрацію? Що відчуває чоловік, якому пропонують стати колаборантом? Що відчуває жінка, будинок якої раптово перетворився на поле бою? Письменниця Катерина Єгорушкіна упродовж трьох років збирала унікальні свідчення українців про війну, осмислювала їх і створила книгу, де переплітаються між собою художні репортажі, есеї і щоденникові записи. Діти і дорослі, цивільні й військові — голоси сотень людей з різних куточків України перетворюються на глибоку, пронизливу оповідь, передаючи нам у спадок не лише пам’ять, а й надію.Чому варто прочитати книжку «І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни»? 🧩 Це не швидка рефлексія, а тривале і вдумливе опрацювання великого масиву унікальних свідчень українців про їхні досвіди війни. 🧩 Ця книга допоможе зазирнути вглиб людських історій, побачити цінності і сенси, які рухають людьми у складних обставинах. 🧩 Особливу увагу авторка приділяє темам дому, культури і батьківства під час війни, а також свідченням дітей і підлітків, котрі формуватимуть наше майбутнє. 🧩 Послідовність художніх репортажів, есеїв і щоденникових записів вибудувана таким чином, щоб з уламків постала цілісна оповідь і читачі змогли витримати емоційну напругу. 🧩 Це не просто документальна проза, а глибока робота з колективною травмою і пам'яттю про цю війну. 🧩 Книга-нагадування про те, що любов і людяність допомагають вистояти навіть у найтемніші часи.Лінк на онлайн зустріч буде надіслано додатково🤗🌻💙💛https://t.me/viktorfranklukraine

Вона знає, як це — коли ніби вимикається світло.Коли день розсипається на тисячу уламків, коли тіло живе за інерцією, а душа — у тиші, де болить кожен подих.Вона — жінка, яка втратила.І водночас — жінка, яка змогла пройти шлях крізь темряву до нових сенсів.Пані Оксана Королович — мама, вдова, PhD, науковиця, психотерапевтка, письменниця.Людина, яка прожила горе глибоко, чесно і сміливо.Людина, яка не соромиться сліз і не відмовляється від надії.Людина, що ділиться досвідом так, що у інших з’являється сили вистояти.Якщо ви переживаєте втрату.Якщо у вас є біль, який не вміщується в слова.Якщо ви шукаєте підтримку, розуміння і хоч трішечки тепла — ця зустріч може стати для вас тим самим «нарешті дихаю».🌼 Запрошуємо на відкриту презентацію книги Оксани Королович«Феномен психології горювання. Назустріч силі».Це простір, де не треба бути «сильною чи сильним».Де можна просто бути.Де вас почують.5 грудня 19:00🔗 Приєднатися в Zoom:https://us02web.zoom.us/j/8813442523?omn=84732586065Ідентифікатор конференції: 881 344 2523