Ну а далі розпочинаються питання обмежені лише простором для фантазії, віком кандидата та кількістю життєвих обставин, в яких йому доводилося побувати. Тут і питання від конкурсної комісії про «неправильні» на думку когось, голосування в різних процедурах, й неправильні місця роботи, й повідомлення в різних засобах масової інформації, які розміщуються на сайтах-помийках, які навіть не індексуються в пошукових системах. Особисто дивився співбесіду, на якій кандидата питали про повідомлення про нього на форумі (пам’ятаєте багато років тому були такі способи комунікаціЇ) й вимагали надати пояснення стосовно розміщеної там інформації.В наступному пості розберу технічні моменти діяльності комісій (а вони є дуууже важливими), в тому числі щодо процедури прийняття рішень, а потім вже перейду й до власних висновків та пропозицій. Адже не обговорюючи наявні проблеми, а роблячи вигляд, що все ідеально, ми стаємо заручниками тих самих вад, які мають неконкурсні процедури призначень, перетворюючи конкурси лише в легітимізацію заздалегідь визначених переможців.