Повномасштабний напад був неминучим — це не випадковість, а логіка існування росії.З першим днем відновлення незалежності України — 24 серпня 1991 року — ми зайшли у сценарій неминучої війни на повне знищення.У нас був вибір піти за сценарієм Білорусі, але ми пішли власним шляхом.росія ніколи не збиралася миритися з нашим виходом із імперії, навпаки — з перших днів почала готуватися до великої війни. Розглянемо наш сценарій покроково:Серпень 1991 — у Криму створюють керовані ФСБ організації «Російський рух Криму», «Російська громада Криму», «Союз офіцерів Севастополя», трохи пізніше — «Союз російських співвітчизників», «Слов’янська партія». Вони виводили людей на мітинги з триколорами, кричали «росія, забери нас назад». Це не була ініціатива знизу — це була системна робота кремля. Чорноморський флот лишався їхнім військово-політичним важелем тиску, депутати думи ухвалювали постанови про «російський Севастополь».1992, січень — Севастопольська міська рада проголошує «російський статус міста», у москві депутати думи ухвалюють постанову про «російський Севастополь».1992 — Придністров’я. російська армія бере участь у війні під приводом захисту російськомовного населення та інтересів росії. Після закінчення — залишаються «миротворці», формується «ПМР». Так народився перший заморожений конфлікт, шаблон майбутніх.1992–1993 — Абхазія та Південна Осетія. росія озброює і підтримує сепаратистів, вводить «миротворців». Війна завершується фактичною окупацією, створенням маріонеткових «республік» — перших прототипів «днр» та «лнр» у новітній історії пострадянського простору.1994–1996 — Перша чеченська війна під приводом відновлення «конституційного порядку» на території самопроголошеної Ічкерії. Поразка москви, але Ічкерія зруйнована та не встояла у другій, коли росія прийшла більш підготовлена.// 1994–1997 — у цей час в Україні починається серія «газових війн». росія використовує енергетику як важіль тиску. Посилюється присутність московської церкви, проросійські партії нарощують вплив.1999–2009 — Друга чеченська війна під приводом серії терактів у росії, які вважають спецопераціями фсб. Після завершення Чечня під контролем Кадирова.// 2000–2004 — в Україні: міністри оборони та голови СБУ з російським паспортом. Проросійські кадри на ключових посадах у війську та безпеці.// 2004, жовтень — вибухи на складах боєприпасів у Мелітопольському районі (Новобогданівка). Перший масований інцидент.2008 — війна проти Грузії. росія вторгається під приводом «захисту осетин». Результат — остаточна окупація Абхазії та Південної Осетії.// 2010 — харківські угоди. Україна продовжує перебування Чорноморського флоту до 2042 року.// 2010–2013 — Янукович президент, російські громадяни в уряді, серія підривів складів боєприпасів: Лозова (2008, серпень), Артемівськ (Загалом 2004–2013, різні інциденти).// 2014 — події на Майдані, втеча Януковича та операція захоплення Криму: «зелені чоловічки», «референдум», анексія.// 2014 — початок війни на Донбасі, створення «днр/лнр».// 2015–2017 — масовані підриви українських арсеналів: Сватове (жовтень 2015), Балаклія (березень 2017), Калинівка (вересень 2017). Знищуються сотні тисяч тонн боєприпасів.2015 — інтервенція росії в Сирії: килимові авіаудари, застосування хімічної зброї та термобаричних боєприпасів.2020 — протести в Білорусі. путін надає Лукашенку підтримку, вводить «резерв силовиків». Десятки тисяч політв’язнів. Початок фактичної окупації Білорусі.2022, 24 лютого — повномасштабний напад на Україну.Усе це — одна лінія. Одна стратегія. Одна й та сама логіка: рф не може жити без експансії, бо тоді розвалиться всередині. Імперія або розширюється, або помирає.Україна завжди була головною ціллю. Без Києва немає імперії, немає міфу «один народ».А успішна Україна — це смертельна загроза для кремля: вона показує, що можна жити вільно, демократично, проєвропейськи.Тому повномасштабний напад був неминучим. Це не рішення однієї ночі, це не випадковість. Це атрактор, у який рф котилася від 1991-го.З Днем Незалежності України.