Партнери з німецького міста Ессен доставили до Рівного гуманітарну допомогуПредставники товариства «Україно, ми йдемо» — Вольфган Кінчер, Франк Розенкранц, Штефан Кутч та Пауль Маркграф — привезли черговий гуманітарний вантаж для Рівненської громади. Німецькі партнери доставили сучасний мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter, обладнаний спеціальним пандусом. Це спеціалізований транспорт для перевезення людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.Окрім цього, громада отримала реабілітаційний комплекс, який уже передано одному з медичних закладів міста.Відтепер пацієнти матимуть змогу проходити якісну реабілітацію та відновлення на сучасних тренажерах.До складу обладнання входять: ходова доріжка з поручнями, тренувальні сходи з пандусом, блочний і латерально-люмбальний тренажери, а також пристрої для активної й пасивної реабілітації верхніх і нижніх кінцівок. Також передано професійний масажний стіл.Комплекс дозволить пацієнтам ефективно відновлюватися після травм і операцій, зокрема людям з обмеженою рухливістю.Щиро дякуємо німецьким партнерам за незмінну підтримку. Ваша допомога є надзвичайно цінною для нашої громади та суттєво сприяє покращенню якості надання медичних послуг. Вдячні за довіру, співпрацю та реальні справи, які змінюють життя людей на краще.
Рівне відвідала делегація НЕФКО: підсумки енергоефективних проєктів та нові екологічні рішенняВізит став важливим етапом у розвитку партнерства між містом та НЕФКО, а також можливістю представити результати вже реалізованих спільних проєктів і окреслити подальші кроки співпраці.Під час офіційної частини зустрічі подякував партнерам за співпрацю та реалізацію масштабного проєкту з термомодернізації та підвищення енергоефективності, який було успішно завершено у 2025 році.Йдеться про комплексну модернізацію міської інфраструктури, що включала утеплення закладів освіти, модернізацію системи вуличного освітлення, а також встановлення сонячних електростанцій на об’єктах охорони здоров’я. Проєкт вдалося реалізували у співпраці з НЕФКО та за фінансової підтримки Королівства Норвегія. У місто було інвестовано близько 5 млн євро грантових коштів.Члени делегації мали змогу побачити практичні результати співпраці під час виїзної частини програми на локації, де були впроваджені енергоефективні заходи. Окремим елементом візиту став пресбрифінг на оглядовому майданчику Басівкутського водосховища, де було презентовано один із ключових перспективних екологічних проєктів громади — будівництво сучасної вакуумної каналізаційної системи.Співпраця з НЕФКО є прикладом ефективного партнерства, яке дає змогу впроваджувати сучасні, технологічні та екологічно відповідальні рішення навіть в умовах обмежених ресурсів і викликів воєнного часу. Ми щиро вдячні міжнародним партнерам за довіру та підтримку.
Рівне проведе в останню дорогу Захисника Миколу УсенкаМикола Усенко народився 23 лютого 1993 року в Керчі. Після закінчення школи переїхав до Рівного.Працював на будівництві, виконував ремонтні роботи. Також був шліфувальником на станції технічного обслуговування автомобілів. Навесні 2024 року Микола Усенко добровольцем став на захист Батьківщини.«У нього було складне дитинство – він виріс у неблагополучній родині. Миколу змотивували історії товариша, який раніше пішов на війну і багато розповідав про службу. Він теж загорівся бажанням бути корисним Україні та захищати її. Микола був надійним другом, завжди готовим допомогти й підтримати. Під час перебування на передовій отримав поранення, але повернувся до побратимів», – розповіла колишня дружина Захисника.На жаль, 33-річний солдат Микола Усенко загинув 7 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання в Дніпропетровській області. Родичі Миколи проживають на території Росії, а його рідний брат воює на боці РФ. Із найближчих у Захисника залишилася лише колишня дружина.Прощання з Миколою Усенком відбудеться у п’ятницю, 17 квітня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Традиційно на третій день Великодня вшанували подвиг Героїв Гурб82 роки тому в урочищі Гурби на території Здолбунівщини відбулася одна з наймасштабніших і найзапекліших битв за участю Української повстанської армії у роки Другої світової війни. У нерівному бою українські повстанці протистояли військам радянської окупаційної влади, продемонструвавши мужність, відвагу та незламність духу.З нагоди річниці подвигу Героїв Гурб, традиційно на третій день Великодня, відбулися пам’ятні заходи. У храмі Гурбенського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря провели Божественну літургію, після якої відслужили панахиду за загиблими воїнами.На завершення заходів учасники поклали квіти до пам’ятного знака та вшанували світлу пам’ять Героїв, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.Подвиг повстанців нагадує, що свобода ніколи не дається легкою ціною, але завжди знаходяться ті, хто готовий боронити її до кінця.Світла пам’ять полеглим. Честь і шана тим, хто продовжує боротьбу в ім’я України!
Рівне попрощається із Захисником Володимиром ВаникомВолодимир Ваник народився 3 вересня 1988 року в Рівному. Навчався у загальноосвітній школі №6, згодом працював на будівництві.Після початку повномасштабного вторгнення брав участь у зведенні фортифікаційних споруд та підземних шкіл у східних регіонах України. У жовтні 2025 року Володимира Ваника мобілізували до лав Збройних сил.«Йому подобалося на службі. Він казав: “Чому я одразу не пішов вчитися на військового?”. Володя звикав до дисципліни, швидко опановував усі необхідні навички. Це була добра й чуйна людина, яка ніколи не відмовляла в допомозі. Він ладнав із технікою, умів керувати різними транспортними засобами», – розповіла мама Захисника.На жаль, 37-річний матрос Володимир Ваник загинув 6 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У Володимира залишилися мама, брат і троє дітей, які проживають за кордоном. Прощання з Володимиром Ваником відбудеться у вівторок, 14 квітня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Воскресенському соборі. Поховають військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Сьогодні на фасаді Рівненського ліцею №23 відкрили меморіальну дошку на честь загиблого Героя – Вадима МулярчукаМулярчук Вадим Ярославович народився у Рівному 30 вересня 1983 року. Навчався у загальноосвітній школі №23. Здобув вищу освіту у Національному університеті водного господарства та природокористування. Працював у будівельній галузі інженером-будівельником, перед мобілізацією у сфері торгівлі будівельними матеріалами.Вадим добровільно став на захист Батьківщини на другий день війни. Брав участь у бойових діях у Донецькій, Херсонській та Харківській областях. Пройшов шлях від солдата, командира відділення, головного сержанта взводу до командира. Проходив підготовку у військових навчальних закладах: у школі в Черкасах та в Одеській військовій академії. Дослужився до командира взводу, здобувши повагу побратимів, які цінували його лідерські якості та підтримку.На жаль, молодший лейтенант Вадим Мулярчук загинув на полі бою 20 жовтня 2024 року на Куп’янському напрямку.Вічна пам'ять і шана Герою України!Встановлення меморіальних дошок загиблим захисникам України на закладах загальної середньої освіти у Рівненській громаді відбувається відповідно до програми «Рівне - місто Героїв».
Завтра, о 8:50, на фасаді ліцею №23 відбудеться відкриття дошки пам'яті загиблому Герою Вадиму Мулярчуку.Мулярчук Вадим Ярославович народився у Рівному 30 вересня 1983 року. Навчався у загальноосвітній школі №23. Здобув вищу освіту у Національному університеті водного господарства та природокористування. Працював у будівельній галузі інженером-будівельником, перед мобілізацією у сфері торгівлі будівельними матеріалами. Добровільно став на захист Батьківщини на другий день війни. Брав участь у бойових діях у Донецькій, Херсонській та Харківській областях. Пройшов шлях від солдата, командира відділення, головного сержанта взводу до командира. Проходив підготовку у військових навчальних закладах: у школі в Черкасах та в Одеській військовій академії. Дослужився до командира взводу, здобувши повагу побратимів, які цінували його лідерські якості та підтримку. Загинув, гідно виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України у жовтні 2024 року на Харківщині.Встановлення меморіальних дошок загиблим захисникам України на закладах загальної середньої освіти у Рівненській громаді відбувається відповідно до програми “Рівне-місто Героїв”.*реалізовано за кошти платників податків
Рівне попрощається із Захисниками Сергієм Радчуком та Сергієм БойкомСергій Радчук народився 22 жовтня 1981 року в Рівному. Навчався у загальноосвітніх школах №24 та №15, згодом здобув фах електрогазозварника та слюсаря у місцевому училищі.Після навчання допомагав мамі, яка займалася підприємницькою діяльністю – виготовленням корпусних меблів та столярних виробів. До лав Збройних сил України Сергія Радчука мобілізували у червні 2023 року. «Він був на військових навчаннях у Великій Британії та Іспанії. Сергій змалку захоплювався історією та географією – він за кожну країну все знав. Дуже любив читати книги, вивчав англійську мову. Допомагав фінансово своїй родині, був добрим та щедрим», – розповіла мама Захисника.На жаль, 44-річний солдат Сергій Радчук загинув 1 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. У Захисника залишилися мама та сестра. Сергій Бойко народився 19 серпня 1979 року в селі Крилів колишнього Корецького району. Ще у дитячому віці з родиною переїхав до Рівного. Навчався у 25-й школі, а згодом у місцевому педагогічному університеті.Після строкової служби в армії закінчив курси охоронця, працював оперуповноваженим у тодішній міліції. У червні 2022 року Сергій Бойко добровольцем став на захист Батьківщини.«Він швидко адаптувався до військових буднів і ніколи не скаржився. Був доброю, життєрадісною, товариською та спокійною людиною. Найбільше любив риболовлю», – розповіла мама Захисника.На жаль, 46-річний сержант Сергій Бойко помер 31 березня 2026 року у місті Слов’янськ Донецької області під час перебування на стаціонарному лікуванні.У Захисника залишилися мама, сестра, дружина та два племінники. Прощання з Сергієм Радчуком та Сергієм Бойком відбудеться у середу, 8 квітня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовців на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
У Рівному провели в останню земну дорогу трьох Захисників України — Олександра Нагайця, Павла Кузьмича та Антона Кравченка 🇺🇦Олександр Нагаєць проходив строкову службу в Севастополі – у складі зенітно-ракетних військ. З 2014 року брав участь в антитерористичній операції. У 2022-му у числі перших знову став на захист Батьківщини. На жаль, 44-річний головний сержант Олександр Нагаєць помер 27 березня 2026 року в лікарні Мукачева внаслідок раніше отриманого поранення під час виконання бойового завдання на Харківщині.🇺🇦Павло Кузьмич підписав контракт зі Збройними силами України. Під час повномасштабного вторгнення він залишився вірним Батьківщині та продовжив службу. Їздив по найгарячіших напрямках, евакуював людей.На жаль, 24-річний солдат Павло Кузьмич загинув 20 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання у Курській області на території держави-агресора.🇺🇦Антон Кравченко на початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов до ТЦК, однак його не призвали на службу через проблеми зі здоров’ям. Чоловік разом з друзями займався волонтерством, їздив на прифронтові території. У 2025 році його мобілізували до лав Збройних сил України.На жаль, 43-річний молодший сержант Антон Кравченко загинув 20 березня 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна і світла пам’ять Героям України.
Рівне проведе в останню дорогу Захисника Дениса МедведюкаДенис Медведюк народився 18 травня 2002 року в Запоріжжі. Ще у дитячому віці разом з родиною переїхав до Рівного. Тут навчався у 6-й школі, згодом – у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Пізніше вступив до Одеської академії сухопутних військ на факультет підготовки спеціалістів військової розвідки та Сил спеціальних операцій.Важливе місце у житті Дениса займав спорт. Він професійно займався кікбоксингом, боксом та рукопашним боєм. Був неодноразовим переможцем і призером турнірів, ставав чемпіоном України з боксу. Серед здобутків юнака – 43 медалі та десятки поєдинків, в яких він демонстрував силу волі, витримку та незламність.На бажання хлопця стати військовим вплинув його батько, який з 2014 року захищає Україну.З початком повномасштабного вторгнення Денис Медведюк долучився до лав ТрО «Азов» Київ, а згодом – до 3-ї окремої штурмової бригади. Брав активну участь в обороні Київщини, виконував бойові завдання на території Запорізької та Донецької областей. З січня 2025 року продовжив службу в Окремому центрі спеціальних операцій «СХІД» імені князя Святослава Хороброго на посаді старшого оператора групи спеціального призначення загону спеціальних операцій.За проявлену мужність і сумлінну службу був нагороджений численними нагородами. Зокрема, відзнакою Президента «За оборону України».Побратими згадують Дениса як врівноваженого, надійного та дисциплінованого військовослужбовця, який упевнено виконував поставлені завдання та зберігав спокій у найскладніших обставинах.На жаль, 23-річний сержант Денис Медведюк загинув 19 серпня 2025 року під час виконання спеціального завдання у Брянській області на території держави-агресора. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти – лише нещодавно його тіло ідентифікували.У Захисника залишилися батьки, сестра та брат.Прощання з Денисом Медведюком відбудеться у п’ятницю, 3 квітня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Поховають військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
TGLIST.COM.UA
