Щодо анонованих змін у бронюванні та відстрочках від мобілізації: люди нічого не розуміють. Обговорюються якісь «зливи», купа неперевіреної інформації. Де офіційна комунікація? Люди не знають, чого чекати.

Читаю, що для підприємств енергетики хочуть знизити квоту бронювання зі 100% до 85%, а для підприємств тепло- і водопостачання та вивезення сміття – із 75% до 60%.

Забули як узимку ми сиділи без світла, тепла й води? Як енергетики, комунальники та аварійні бригади в мороз, подекуди за температури нижче −20 градусів, повертали електрику, відновлювали теплопостачання і ремонтували мережі.

Знижувати квоти бронювання для цих працівників – означає не розуміти, на чому тримається життя наших міст. І коли наступна атака залишить місто без електрики чи водопостачання, буде пізно згадувати, що фахівців потрібно було зберегти на робочих місцях.

Не менше запитань викликають можливі зміни у правилах відстрочки від мобілізації. Ось простий приклад. У мого знайомого мама має інвалідність. Він у неї єдиний син. Тепер обговорюють вимогу надати документ, який підтверджує потребу в сторонньому догляді. Отримати його надзвичайно складно: для цього літню маму, яка має розлади, потрібно покласти до лікарні. Але зміна звичного середовища для неї – це стрес, який може погіршити її стан. До того ж ідеться про невиліковні хвороби, а госпіталізація потрібна лише для того, щоб отримати довідку. Це нонсенс.

І тепер родина має жити з думкою, що його можуть позбавити логічної відстрочки, а матір залишити без допомоги?

Не можна керувати такими чутливими темами через чутки й витоки. Не можна лякати сотні тисяч родин і ставити під загрозу роботу критично важливих підприємств, поки немає чітких, офіційних і продуманих рішень. Людям потрібні відповіді, а країні – ті, хто щодня забезпечує роботу енергетики та комунальних служб.