ну нарешті — всі почали говорити про taste slop. не знаю точної етимології цього терміну, але підозрюю, що він походить від ai slop – безкінечно генерованого контента, який не несе ніякого сенсового навантаження і просто забиває екранинй час (так, навіть мій улюблений серіал про пані вагітну від айкоса). тільки у випадку taste slop мова йде про смак і про те, що все перетворилося на мудборди та згенеровані алгоритмами вподобання. смішить мене в цьому всьому дві речі: невпинне бажання людей отримати той самий ефемерний «гарний смак», цей соціальний капітал, який можна монетизувати (як нам обіцяють експерти в тіктоці), та те, що виведення поняття «taste slop» — черговий спосіб інституцій та дистрибуторів смаку відхреститися від масової культури. «гарний смак» не може бути масовим за визначенням, і я вже навіть есей на ютуб про це робив.супроводжують цей пост збережені з мого пінтересту — або з метою показати, що мій taste точно не є slop, або з метою показати, що мій taste is definitely slop. you decide.