мені здається, що я ще про це ніде не казав, але десь 30% свого життя я провів в криму. ба більше, в мені намішано багато кримськотатарської крові, а весь півострів усипаний моїми родичами. не дивлячись на це, цю дуже рідну мені культуру я знаю погано, бо в дитинстві були інші пріоритети. і тут вступає в діло один з найстрашніших наслідків окупації — культурне винищення. я дуже боюся, що ніколи не потраплю в це дійсно магічне місце, але ще більше боюся, що разом зі мною цю рідну мені культуру забуде весь світ. настя підсадила мене на подкаст «культ», один з останніх епізодів якого розповідав про звʼязок криму та лесі українки та жіночий супротив окупації півострову. там почув багато чого нового, що підкріплює звʼязок між півостровом та україною. і ось я бачу цю колекцію etnodim — qirim, що присвячена корінному населенню криму.я дуже радий, що такий великий та культурно важливий бренд як etnodim з повагою говорять про цю культуру, досліджують її, поширюють поміж українців. сильно раджу зайти на сторінку візуального архіву про крим, який бренд опублікував разом з колекцією. давайте не дамо ворогу знищити це місце не тільки фізично, але й ментально.