ІНДУКЦІЯ БЛЮВОТИ У СОБАК І КОТІВ: КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕВиклик блювоти у тварин може бути корисним у випадках проковтування токсинів або сторонніх матеріалів, коли швидке видалення вмісту зі шлунка може зменшити ризик тяжких наслідків. Але це не домашня процедура. Рішення про індукцію блювання має приймати ветеринарний лікар, враховуючи:• вид тварини;• час після проковтування речовини;• тип токсину або стороннього тіла;• ризик аспірації;• неврологічний статус;• стан серцево-судинної системи;• наявність протипоказань. У КОТІВУ котів одним із найбільш ефективних препаратів для індукції блювання є дексмедетомідин. Дексмедетомідин — це альфа-2-адренергічний агоніст, який діє на хеморецепторну тригерну зону — CRTZ. У котів цей механізм працює краще через високу концентрацію альфа-2-рецепторів у центральній нервовій системі. Дексмедетомідин:• ін’єкційна форма: 100 або 500 мкг/мл;• доза: 7–10 мкг/кг внутрішньом’язово;• описані випадки застосування до 18 мкг/кг;• можливе внутрішньовенне введення 3,5 мкг/кг;• ефективність за даними джерел — приблизно 58–81%. Важлива перевага: седативний ефект дексмедетомідину можна зняти атипамезолом. Можливі побічні ефекти:• периферична вазоконстрикція;• гіпертензія;• аритмії;• рефлекторна брадикардія;• седація. З обережністю застосовують у котів із серцевими захворюваннями або гемодинамічною нестабільністю. КСИЛАЗИНКсилазин також є альфа-2-адренергічним агоністом. Історично він використовувався для виклику блювання у котів, але зараз дексмедетомідин вважається більш доступним і ефективнішим варіантом. Ксилазин:• ін’єкційна форма: 20 або 100 мг/мл;• доза: 0,44 мг/кг внутрішньом’язово;• альтернативно — 1,1 мг/кг внутрішньом’язово або підшкірно;• ефективність — приблизно 51–60%. Можливі побічні ефекти:• гіпертензія;• гіпотензія;• брадикардія;• пригнічення ЦНС;• седація. Ефект ксилазину може бути знятий йохімбіном або толазоліном. БРИМОНІДИНБримонідин — це офтальмологічний альфа-2-адренергічний агоніст, який зазвичай застосовується для зниження внутрішньоочного тиску. У невеликих групах котів повідомлялась ефективність 80–100% при використанні для індукції блювання. Бримонідин:• офтальмологічна форма: 0,1%, 0,15% або 0,2%;• доза: 1 крапля в кожне око. Можливі побічні ефекти:• гіпотензія;• гіпертензія;• брадикардія;• пригнічення ЦНС. У СОБАКУ собак альфа-2-агоністи не є оптимальними препаратами для виклику блювання, оскільки у цього виду вони значно менш надійно спричиняють блювотний ефект. ГІДРОМОРФОНГідроморфон — це чистий агоніст μ-опіоїдних рецепторів, який може викликати блювання через стимуляцію CRTZ. Гідроморфон:• ін’єкційна форма: 1, 2 або 4 мг/мл;• доза: 0,1 мг/кг підшкірно;• в одному дослідженні ефективність становила близько 75%. Можливі побічні ефекти:• седація;• гіпертермія. Седативний ефект за потреби може бути зменшений налоксоном, але невідомо, чи впливає налоксон на блювотний ефект гідроморфону. ТРАНЕКСАМОВА КИСЛОТАДоза 20-40 мг/кг внутрішньовенно, струйно. ЩО НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:Не слід використовувати:1. СільЧерез ризик гіпернатріємії та натрієвого токсикозу.2. Сироп іпекакуаниЧерез ризик кардіотоксикозу.3. Карбонат натрію та інші подразникиЧерез потенційне серйозне пошкодження слизової оболонки та зниження ефективності. Головне правило: виклик блювання має проводитися лише тоді, коли користь перевищує ризики.