Веселий піп | В чом ж проявляють нерадиві священники своє "непослушаніє"?Який гріх в...

В чом ж проявляють нерадиві священники своє "непослушаніє"?Який гріх вони мають перед своїм архієреєм?     Як завжди, на першому місці ГРОШІ. Внески, свічки у три дорого, лампадне масло за ціною золота, хрестики, іконочки, ніби їх С в. Андрій Рубльов писав.       Наприклад свічки. Кожна парафія повинна купити у владики від 100 до 200 пачок свічок. Якщо на церковних складах, пачка свічок коштує приблизно 280 грн, то у Анатолія вони 420. На пачці він має чистого навару 140 грн. Свічковий сезон бідному поліському владиці приносить близько 4 000 000 грн.       Здається, якщо ти стільки заробляєш на свічках, то може духовну сповідь хоч зробиш безкоштовною?       Та де там, за сповідь єпархіального духовенства «великий духівник» сучасного українського православ'я зшибає зі своїх вірних рабів близько 100000 гривень ( по 500 грн. за душу).       Але свічки і сповідь то ще не все. Ще владика дууууже переживає за те, щоб київська митрополія (головний офіс) не вмерла з голоду. Щокварталу він на митрополію збирає окрему "пожертву". Це сума в районі 200000 грн. На хліб з пісним маслом хватило б. Тільки цікаво, що таку "пожертву" (окрема плата зі священників на митрополію) більш ніде в УПЦ не збирають. Видно любить вл. Анатолій нашого Предстоятеля, переживає за нього. А може і за вл. Антонія Паканіча? І йому щось перепадає. А може і не перепадає ні одному, ні другому. Тут бідному архієрею поліському не має за що жити, а не те що ще про митрополію думати. Війна на дворі. Треба про себе дбати.       Але мова не лише про "голодну" митрополію. Людей обурює, що єпархія за всю війну, ні разу не ініціювала збір допомоги для військових та переселенців. Звичайно, священники та парафії збирають, допомагають підтримують військо і обездолених людей. Але архиєрей сам такими дрібницями не переймається. В кращому випадку розмістить інформацію на сайті, що якась парафія комусь там чимось допомогла. А частіше ініціативний та небайдужий священник получить по шапці за "не ефективне використання церковних коштів: " На волонтерство гроші знайшов, то й на свічки знайдеш".         Невід'ємною частиною цьогорічних проповідей і бесід була геополітика. Владика Анатолій у цій справі знавець.          Ось наприклад, він вже знає які наслідки буде мати війна в Ірані: "Почалась велика війна в Ірані. Америці буде не до нас. Україну розділять сусідні держави. Нашу Церкву перестануть чіпати і все знову стане добре. Вистоїмо. Треба лише трішки почекати, потерпіти, триматися в гурті, слухати владику".         Коли українцям біда, то владиці Анатолію радість. Головне, щоб нас не чіпали а все інше, то нас  не турбує. Не буде України, то й не буде. Зате "церква наша" (контора наша) завжди буде.          Такі заяви архієрея неодмінно зацікавлять правоохоронних органів . Варто лише почекати, коли хтось з священників чи вірян подасть заяву на нього за зраду державі.          Ще багато є що розповісти про відомого поліського "апостола" але залишимо на другий раз.           А може, все ж, духоносний митрополит Онуфрій, котрий так переживає за збереження чистоти віри, поставить на місце чи прибере це поліське позорище. Бо якщо він не прибере, то земля його не витримає, і прибере.