АС пише:«Піклуючись про чуже дно, дивись не пробий своє...Коли ієрарх Церкви, наділений саном і відповідальністю, починає використовувати нейромережі для створення глумливих картинок із танцями на трунах — це і є те саме «моральне дно», про яке він пише.Чому це виглядає так відразливо:Подвійні стандарти: Він звинувачує Кураєва в цинізмі та «танці на кістках», але при цьому сам витрачає час на те, щоб візуалізувати цю гидоту.  Якщо ти сумуєш за смерть диякона Павла, ти молишся.  Якщо ти використовуєш смерть Павла, щоб замовити чи згенерувати «карикатуру» на ворога — ти використовуєш покійного як декорацію у своєму політичному шоу.Технологія на службі ненависті: Це лякає.  Замість використання прогресу для творення, людина використовує ШІ, щоб матеріалізувати свою злість.  Це перетворює офіційний ресурс єпархії на кшталт бульварного паблика.Естетика зла:  Генерувати зображення «танців на трунах» - це сама по собі дія окультного, темного характеру.  Це «анти-ікона».А також  зверніть увагу на лексику: «глибока духовна катастрофа», «жахливий наклеп», «батько брехні», «ураган помсти».Це мова не співчуваючого архіпастиря, а обвинувача.  Навіть говорячи про горе батька, Лука більше часу приділяє знищенню особи Кураєва. Дійсно, просто дно...»