Веселий піп | КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ УПЦ Антоніі Паканіч: «ЗАХИЩАЮЧИ ЦЕРКВУ, ВАЖЛИВО НЕ С...

КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ УПЦ Антоніі Паканіч: «ЗАХИЩАЮЧИ ЦЕРКВУ, ВАЖЛИВО НЕ СТАТИ ЕЛЕМЕНТОМ БОРОТЬБИ ПРОТИ САМОЇ ЦЕРКВИПризупинення громадянства Блаженнішого Митрополита Онуфрія сколихнуло всю церковну громадськість. Усвідомлюючи несправедливість цього рішення, кожен член нашої Церкви хотів би висловити підтримку своєму Предстоятелю. І тут важливо вибрати відповідну форму. Використовувати щире бажання захистити Блаженнішого для досягнення іноді своїх особистих цілей неприпустимо, як і неприпустимо закладати в зміст певних звернень тези, які свідомо можуть розділити церковне середовище.Духовенство Української Православної Церкви зараз знаходиться в дуже складному становищі. Це положення не випадково порівнюють з тим, в якому Церква перебувала в 20-30-х роках минулого століття.Скоро вже сто років, як було опубліковано відоме послання Патріаршого Місцеблюстителя Митрополита (майбутнього Патріарха) Сергія про лояльність до радянської влади (1927 рік).У мене немає намірів, тим більше права засуджувати Митрополита Сергія. На його очах руйнувалися храми, розстрілювали священнослужителів, цілі єпархії та парафії переводилися в обновленський розкол. Про внутрішні переживання владики Сергія може судити тільки людина, на плечі якої Господь поклав відповідальність за долю Церкви в конкретний історичний період. Тільки з настанням епохи публічності та публікації сотень архівних документів стало відомо, що стояло за цим документом, якими методами тодішня влада вибивала подібні заяви та декларації: погрози, шантаж, дезінформація тощо.Тоді багатьом здавалося, що, підписуючись у лояльності до безбожної влади, Церкву можна врятувати від жорстоких переслідувань. Однак це виявилося ілюзією: за переслідуваннями 1920-х років прийшли ще більш страшні переслідування 1930-х років. У той же час в церковному середовищі декларація митрополита Сергія викликала сум’яття на довгі роки.Саме цього і прагнула тодішня антицерковна влада: послабити Церкву, розділити зсередини, під добрими приводами ввести отруту в думки віруючих.Ми повинні пам'ятати цей історичний досвід і намагатися уникати подібної пастки.Висловлюючи підтримку Блаженнішому Митрополиту Онуфрію, якого ми всі любимо і поважаємо, нам не варто одночасно піддаватися впливу тих, хто відкрито прагне знищити нашу Церкву. Захищаючи нашого Предстоятеля, ми не повинні прикривати відступ від істини.Зовнішні переслідування страшні, але внутрішні розколи ще страшніші.Думаючи, що захищаєш Церкву, можна опинитися у полоні ворожих сил, постійні ж поступки збільшують ймовірність не помітити, як перетнув ту межу, за якою істина втрачена. Захищаючи Церкву, важливо не стати елементом боротьби проти самої Церкви.»Захищаючи Кирила(Гундяєва) та усю кліку рпz, головне прикритися старцями, євангеліськими розповідями, історичними прикладами, щоб у всьому підтримати кіріарха та його кіріархальну церкву.