Веселий піп | На наш поштамт прийшла відповідь від одного з братії Почаївської Лаври...

На наш поштамт прийшла відповідь від одного з братії Почаївської Лаври.Чи не боїмося ми Бога? Нас досить часто намагаються засоромити, що не монашеське діло викривати публічно гріхи намісника і т.д. Ми намагались достукатись до нашого священноархімандрита у Феофанію, але все марно. Всі про все знають, але десятиріччями мовчать. Хтось куплений грошима, хтось подарунками, хтось ще чимось.Боїмося Бога і саме тому боремось за обитель щоб вона знову стала обителлю а не колгоспом імені намісника. Якби не боялись, то прилаштувались би також під цю історичну реконструкцію-гру в монашество. Про це казав свт. Ігнатій Брянчанінов як про печальне акторство і душепагубну комедію.А те, що гріхи бояться публічності ми також знаємо і поки Господь нас покриває ми будемо діяти. Крапля камінь точить і кожна крапля може стати останньою для нашого деспота, який насправді колосс на глиняних ногах.З молитвами за всіх Почаївські монахи які жаждуть правди.Назвати свої імена не можемо, бо нам тоді не буде життя. Нас намагаються вичислити, а Божа Матір покриває. Ходять поруч і не бачать.P.S. Одне питання до тих тільки хто питає нас чи ми не боїмося Бога. А ви владиці Володимиру задавали це питання? Може Іосифу, Ніфонту, Онуфрію, Юстиніану? Ні? Слабо? Якщо задавали, то яка відповідь? Ви пишіть, а ми в коментарях почитаємо.