Ярослава Міщенко:Почитала я, що до Львова повернеться крісло митрополита Андрея Шептицького, яке спер нині покійний митрополит РПЦ (УПЦ МП) Нікодим (Руснак).Подивилася біографію покійного, півтора десятки церковних орденів, дві панагії. Крісло поцупав, коли йому було вже 60 рочків, тоді на Львівській кафедрі був. А через пару років очолив комісію з канонізації святих УПЦ МП.Якщо це правда, бо обмовляти покійного таке, може він і покаявся, то мені цікаво: нащо йому це крісло? Йому б в Москві нове зробили за всі антиукраїнські заслуги, можливо, навіть краще за графське. Що він знав про графа-митрополита? Що він хотів на цьому кріслі висидіти? А може це було як зробити "горшок" з кришталевої вази назло царю (графу тобто)? А може він думав, що там голка, де заховано серце УГКЦ? А може він думав, що це один з дванадцяти стільців, де граф заховав статки-маєтки? А може він зумів оцінити дизайн (хоча навряд, провінційний хлопець, я бачила його фото грудь в орденах, не виглядає на шляхту).Цікаво, що йому сказав митрополит Андрей, коли той барабанив у Двері Царства Небесного? Я знаю, що сказав.Митрополит Андрей подивився і сумно мовив. - Проходьте, владико. Знаю про крісло, не ображаюсь. Добре, що послужило. Це дрібниця порівняно із тим, скільки фур вивезуть з Києво-Печерської Лаври ваші співбрати. Це все земне... За тим жалю не маю. Маю за іншим.- За чем вы жалеете? - спросит осмелевший Никодим.- А вы, друзья, как не садитесь, в митрополиты не годитесь, - перейшов на російську граф.- Виноват, кир-Андрей, - схилив голову РПЦ-шник. - Простите.-Бог простить, - відповів кир Андрій, - до слова, крісло назад повернуть за кілька років. Господь любить порядок.PS тут мене виправили, що вл. Нікодим у побуті говорив українською.