💧 Уявіть — навіть в краплині прісної води з антарктичного озера можна побачити різних істот! 

Наприклад, два види ракоподібних, що є на цьому відео.

📌 Перший — вид веслоногих рачків Boeckella poppei. Це крихітне створіння завдовжки лише кілька міліметрів досить поширене як у прісних, так і в морських водах Антарктики.

📌 Другий — вид зяброногих рачків Branchinecta gaini. На відміну від першого, він лише прісноводний. Його можна знайти в річках та озерах Антарктики та Патагонії. А ще — це найбільша прісноводна безхребетна тварина Антарктики. Її довжина сягає 16 мм. Обидва види відіграють важливу роль в антарктичній екосистемі. Вони споживають організми, менші за себе: мікроскопічні водорості (фітопланктон), бактерії, найпростіших і дрібний зоопланктон. Водночас є кормовою базою для хижих безхребетних (наприклад, комах) і птахів 🐦

Цього сезону наша полярниця Марта Дзиндра мала цікаве завдання: відібрати зразки прісноводного зоопланктону для подальшого дослідження трофічних зв'язків. Тобто таких відносин, коли один організм слугує їжею для іншого.

🧪 У пробах біологиня побачила та зафільмувала, зокрема, і згаданих рачків Boeckella poppei та Branchinecta gaini. Вивчення трофічних зв’язків необхідне для розуміння структури та функціонування водних екосистем, прогнозування їхньої реакції на зміну клімату та антропогенний вплив, а також для розробки науково обґрунтованих підходів до моніторингу та збереження біорізноманіття. Крім того, ці ракоподібні чутливі до змін хімічного складу води, температури та рівня ультрафіолетового випромінювання, який в Антарктиці досить високий. Тому вони можуть бути біоіндикаторами якості водного середовища в антарктичних прісноводних екосистемах. Дякуємо 🫶 за фото та відео Марті Дзиндрі та Анні Дацюк.