Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶

Другий неочікуваний гість поспіль! Після імператорського до наших полярників та полярниць завітав королівський пінгвін 🐧Цей вид також не живе в районі української станції «Академік Вернадський». Найближча колонія — за 2 тис. км звідси. Але на противагу імператорським, які обирають для життя холодніші території Антарктики, королівські пінгвіни мешкають на Субантарктичних островах 🏖 Там навпаки — тепліше, ніж біля «Вернадського».За різними оцінками світова популяція королівських пінгвінів налічує близько 1,6 — 2,2 млн пар, що розмножуються. На відміну від імператорських, відносяться до видів, які викликають найменше занепокоєння.😍 Цікавого візитера на острові Галіндез, де розташований «Вернадський», зустрів біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. Він саме працював неподалік миса Пінгвін-пойнт, що знаходиться з іншого від станції боку острова.💬 «Королівський пінгвін стояв неподалік групи наших традиційних мешканців — субантарктичних пінгвінів, тримаючись осторонь, але й не відходячи далеко. Мою увагу привернули рубці від загоєних ран на його спині та животі. Вони красномовно свідчили про непросте життя королівських пінгвінів, на яких полюють морські леопарди та косатки», — розповів Кирило.Як і імператорський гість, королівський побув на Галіндезі близько доби й помандрував далі 🌊Як гадаєте, чим викликана така увага «монарших» пінгвінів до «Вернадського»? Може, заходять перевірити, як команда 31-ї експедиції готується до Мідвінтера — головного свята дослідників Антарктики?Діліться вашими варіантами, а ми розкажемо цікаві факти про королівських пінгвінів 👇🧡 Другі за розмірами серед пінгвінів: їхній зріст — близько метра, а вага — до 18 кг.🧡 Через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьобі вважаються найяскравішими пінгвінами.🧡 Гарні пірнальники. У пошуках риби, крилю та кальмарів занурюються на глибину 100–300 метрів.🧡 Відкладають 1 яйце, яке висиджують на лапах, прикриваючи шкірою. Це по черзі роблять самець і самиця.🧡 Мають дуже довгий цикл розмноження: від кладки яєць до оперення пташенят проходить 14–16 місяців. Весь цей час батьки піклуються про потомство, тому наступну кладку зазвичай роблять пізніше.📸 Кирило Суліма  

21 червня полярники та полярниці на станції «Академік Вернадський» відзначатимуть головне антарктичне свято — Мідвінтер або середину зими ❄️Після Мідвінтера світловий день поступово починає зростати, нагадючи про наближення весни. Полярні станції мають як спільні, так і власні традиції ✨ святкування. Якщо хочете дізнатися, як Мідвінтер відзначають на «Вернадському» — запрошуємо провести цей особливий день у Природознавчому музеї у Львові. Там підготували для вас крижану програму ⬇️11:30 — Інтерактивна екскурсія «Експедиція до Антарктиди» для найменших відвідувачів.Запрошуємо дітей 3–6 років у мандрівку до Антарктиди разом із пінгвіном 🐧Гвіном Піном: будемо шукати мешканців південного континенту на виставці та дізнаватися про життя полярників і полярниць на станції «Академік Вернадський».🔗 Посилання на реєстраційну форму: https://linkly.link/2ktPy11:00–17:30 — квест «Експедиція до Антарктиди».Упродовж дня відвідувачі молодшого та середнього шкільного віку зможуть взяти участь у квесті безпосередньо на виставці. Реєстрація не потрібна.17:00 — Антарктична прогулянка виставкою з полярниками.Запрошуємо підлітків і дорослих на незвичайну екскурсію виставкою 🇦🇶«Експедиція до Антарктиди». Цього разу її проведуть куратори виставки разом з учасниками Українських антарктичних експедицій.🔗 Посилання на реєстраційну форму: https://linkly.link/2ktPyУсі антарктичні події протягом дня включені до вартості вхідного квитка.До зустрічі в Музеї 😊Події є частиною виставкового проєкту «Експедиція до Антарктиди» реалізованого Державним природознавчим музеєм НАН України у сталому партнерстві з ЗМІN Фундація за співпраці з Національним антарктичним науковим центром, БФ «Розвитку ДПМ НАНУ», Kharkiv School of Architecture, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка.

😍 Погляньте, яку красу «показує» зимове небо в Антарктиці нашим полярникам та полярницям. Це — перламутрові хмари. Унікальне явище, яке навіть за рік в експедиції не завжди побачиш.Чому так? Бо для їхнього формування потрібні кілька умов ⬇️Більшість хмар, які ми спостерігаємо на небі, «живуть» у тропосфері. Це нижній вологий шар атмосфери, і він є «кухнею» для більшості погодних явищ 🌧Але перламутрові хмари формуються в наступному шарі — стратосфері, на висотах 15–30 км. Там уже переважно сухо.📌 Тож перша умова: до стратосфери має потрапити потік вологого повітря. Його туди «закидають» сильні тропосферні циклони або 🏔 гірські хвилі — коли потік натикається на високий гірський хребет, «йде» вгору, огинає його та «падає» вниз. У цей час верхівка хвилі опиняється в стратосфері. 📌 Друга умова: дуже низькі температури (-50°С і нижче), які швидко перетворюють вологу на кристалики льоду 🧊 чи найдрібніші крапельки переохолодженої води. Також «допомагають» сильні вітри.📌 І коли волога вже потрапила в стратосферу й перетворилася на мільйони часточок льоду, їх ще треба «розфарбувати». Тож третя умова — сонце ☀️ Його промені відбиваються від кристаликів так, що виникає оптичний ефект іризації.Але є нюанс: щоб підсвічувати хмари різними кольорами, сонце має перебувати на кілька градусів нижче горизонта. Тобто сходити чи заходити. Вдень же, на тлі розсіяного світла, переливи майже не видно, адже стратосферні хмари дуже тонкі. 💜 До речі, перламутрові хмари — улюблене атмосферне явище очільниці нинішньої 31-ї експедиції Анжеліки Ганчук. Тож не дивно, що полярниця обрала їх одним із елементів офіційного шеврона команди.💬 «З погляду процесів в атмосфері це унікальне явище, але і просто для нашого людського ока щось магічне. Коли таке спостерігаєш, то ніби торкаєшся чогось, що здавалося неможливим», — відзначає вона.Саме Анжеліка зробила чудові фото перламутрових хмар, якими ділимося з вами.

Величний гість: до станції «Академік Вернадський» навідався імператорський пінгвін 🐧Це найбільший пінгвін у світі, який зустрічається лише в Антарктиці, однак для життя обирає холодніші території крижаного Півдня 🧊 Зокрема, може заходити на кількасот кілометрів вглиб континенту. Там же розмножується антарктичною зимою, тобто коли темно й дуже морозно.У районі «Вернадського» цьому виду занадто спекотно: найближча колонія розташована за понад 300 км від нашої станції. Тож коли імператорські пінгвіни приходять в гості до українських полярників — це справжня подія 🥹💬 «Ми поверталися човном після роботи в океані. Всі мовчали, аж раптом наша колега Ліза вигукнула: “Там пінгвін, пінгвін!”. Ми спершу не могли зрозуміти, чому вона так емоційно реагує, адже в нас гніздують тисячі субантарктичних пінгвінів. А потім як зрозуміли:)», — розповідає біолог 31-ї Української антарктичної експедиції Владислав Хрещенюк.Минула 30-та експедиція зустрічала імператорського пінгвіна торік на кризі за кілька кілометрів від «Вернадського». А саме останній зафіксований захід на наш острів Галіндез був два роки тому — в червні 2024-го.Тоді, як і зараз, до станції завітав молодий пінгвін: це легко визначити за сірим забарвлення на деяких частинах голови.Але якщо нині неочікуваний візитер гостював недовго (полярники помітили його вдень, а наступного ранку птах уже зник), то два роки тому він припливав двічі поспіль та по кілька днів вивчав Галіндез і станцію.Цікаві факти про імператорських пінгвінів:▪️ Їхній зріст сягає 120 сантиметрів, а вага — 50 кілограмів.▪️ За їжею інколи занурюються на глибину близько 500 метрів.▪️ Єдині з пінгвінів розмножуються антарктичною зимою.▪️ Не будують гнізда з камінців для виведення малюків, а вигрівають яйце на лапах.▪️ 2026 року Міжнародний союз охорони природи відніс їх до видів, що перебувають під загрозою зникнення. Критичне скорочення популяцій відбувається через танення морського льоду в Антарктиці.Відео: Яна Лєсна 

🇺🇦 Прапор України — над Арктикою!Ні-ні, ми нічого не сплутали. Йдеться про полярний регіон на Півночі 🐻‍❄️, протилежний Антарктиці, на теренах якої розташована українська станція «Академік Вернадський» 🐧 В Арктиці Україна не має власних наукових баз. То чому ж там здійняли синьо-жовтий стяг? На честь візиту очільника Національного антарктичного наукового центру Євгена Дикого до польської арктичної станції «Хорнсунн» 🇵🇱 Вона розташована на архіпелазі Шпіцберген. На станції проводять метеорологічні, сейсмічні, геомагнітні, геокосмічні, гляціологічні, екологічні та інші дослідження. Тобто це переважно ті ж напрями, за якими працюють наші вчені в Антарктиці.🤝 Тож у межах візиту сторони говоритимуть про обмін досвідом та науковцями між «Хорнсунном» та «Вернадським». Про що вдасться домовитися і чи стане наш прапор в Арктиці таким же звичним, як в Антарктиці,  — розкажемо за підсумками поїздки.P.S. На флагштоці також є прапори Франції та Індії, оскільки представники цих країн нині теж перебувають з візитом на «Хорнсунні». Прапор Польщі позначає господарів станції, а Норвегії — господарів архіпелагу. 

📌 Як створювався новий антарктичний район особливої охорони (АРОО)?Початкова ініціатива була масштабнішою та мала охопити різні цінні ділянки узбережжя й островів району півострова Київ. Проєкт комплексного АРОО та необхідні для його прийняття документи підготували завідувач відділу біології і екології НАНЦ Іван Парнікоза та співробітниця цього відділу Анна Євчун.📄 Завідувач відділу міжнародного співробітництва Андрій Федчук займався поданням документів та лобіюванням їхнього розгляду під час зустрічей сторін Антарктичного договору. На жаль, деякі сторони заблокували створення розширеного району, тож довелося піти шляхом поступового створення менших АРОО.І ось першим із них стала «Затока Колінз», затверджена цього року. Площа району становить 1,65 км².🔬 Окрім охорони природи, створення АРОО має важливу наукову мету. Наші дослідники заклали на території контрольні полігони для довгострокового моніторингу реакції флори і фауни на кліматичні зміни. Надійний, недоторканий дослідницький простір дозволить отримувати порівняльні дані, необхідні для розуміння темпів і механізмів трансформації екосистем у полярному регіоні.Тож Україна зробила значний внесок у вивчення та, найголовніше, збереження вразливих екосистем Антарктики 🤍

🕯 З превеликим сумом дізналися про втрату в родині «бойових пінгвінів» — полярників, що стали на захист України. 7 червня перестало битися серце Семенюка Валерія Павловича — зимівника трьох експедицій, капітана медичної служби, ординатора відділення медичної реабілітації та відновлювального лікування в/ч А7010. До останньої миті він перебував на службі, черговим лікарем у добовому наряді. Валерій Павлович народився 13 травня 1967 року. Впродовж 1994 – 2022 років працював лікарем у Хмільницькій центральній лікарні, що на Вінниччині. Як лікар також брав участь у трьох річних Українських антарктичних експедиціях: 11-й (2006-2007 рр.), 14-й (2009-2010 рр.) та 18-й (2013-2014 рр.).У травні 2022-го був мобілізований до лав Збройних Сил України.Полярники, що працювали з Валерієм Павловичем в експедиціях, згадують його з теплом. Був чесним, прямолінійним та принциповим. Завжди говорив правду такою, як вона є. Водночас це була людина великого серця, до якої завжди можна було звернутися по допомогу чи пораду.«Він був одним із тих полярників, які допомагали молодим колегам адаптуватися до життя в Антарктиці. Хоч працював на посаді лікаря, але активно долучався до життя експедиції. Постійно вчився новому, цікавився роботою станції та із задоволенням ходив у піші маршрути навколишніми островами. Часто залучав до таких прогулянок інших учасників експедиції, розуміючи, наскільки важливо в умовах довгої зимівлі підтримувати фізичну форму, психологічну рівновагу та командний дух», — розповідає полярник Юрій Отруба.За інформацією Хмільницької міськради, чин поховання Валерія Павловича відбудеться завтра, 9 червня.● 10:00 — прощання удома (вул. Куліша Пантелеймона, 16).● 10:30 — заупокійна молитва у церкві святих первоверховних апостолів Петра і Павла ПЦУ (вул. Слобідська).● 11:30 — загальноміське віче-прощання біля Будинку культури.Поховають Валерія Павловича 9 червня на Митницькому кладовищі Хмільника.Схиляємо голови в скорботі та щиро сумуємо усією антарктичною спільнотою. Наші співчуття рідним, близьким, друзям, колегам, побратимам та всім, хто знав Валерія Павловича.Вічна пам'ять і шана.Честь! Команда Національного антарктичного наукового центру

Друзі, вам так сподобалося наше відео про те, як сплять пінгвіни, що ми знайшли ще трохи сонної милоти 😴🦭 Цього разу — відпочинок тюленя Ведделла на березі острова Галіндез, де розташована українська станція «Академік Вернадський». Такому міцному й солодкому сну ми можемо тільки позаздрити (особливо після деяких ночей 🚀 в Україні). Які сни бачить цей красунчик? Може багато-багато рибки, якою ведделли люблять ласувати? Поділіться своєю думкою:) А ми поділимося цікавою інформацією про сон тюленів. Вони можуть спати як на березі чи кризі, так і у воді 🌊Наприклад, морські слони та котики здебільшого обирають для відпочинку узбережжя, веддели — також прибережний лід, а крилеїди та морські леопарди — рухомі крижини 🧊У воді тюлені можуть спати і лежачи горизонтально, і «зависаючи» вертикально. У другому випадку вони повільно спускаються неначе по спіралі й можуть досягати дна. Потім піднімаються нагору, щоб вдихнути повітря, і процес повторюється (такого відео в нас ще немає, але дуже сподіваємося, що колись буде).💤 Цими проміжками набирають у воді близько 2 годин сну. А на суші чи кризі зазвичай сплять значно довше — в районі 10 годин, інколи навіть до 14.Деякі види у воді сплять однопівкульним сном, тобто коли відпочиває лише одна півкуля мозку, а інша залишається активною, щоб пильнувати за ситуацією навколо 👀 Така адаптація дозволяє тваринам швидко реагувати на появу хижаків або підтримувати контакт з іншими членами групи.Відео: Зоя Швидка 

💧📛 Уявіть озера яскраво‑червоного кольору, вода в яких — суміш сульфатів, заліза, алюмінію, марганцю та міді. Ці водойми під назвою Філон Центро виникли на південному заході Іспанії в межах занедбаного гірничодобувного комплексу 🔨Вони розташовані в басейні відомої річки Ріо-Тінто, що з іспанської мови перекладається як «пофарбована ріка».Ці екосистеми схожі на довкілля на Марсі 🪐, адже в обох середовищах є багато заліза, великі поклади метану та кисле середовище. Якщо в минулому на червоній планеті тривалий час існувала рідка вода, деякі її багаті на залізо поверхневі середовища могли нагадувати кислотні озера в басейні річки Ріо-Тінто. Саме тому такі екосистеми розглядають як важливі природні аналоги для астробіологічних досліджень і вивчення можливостей існування життя в екстремальних умовах.В озерах pH ≈ 2,5, що приблизно відповідає кислотності оцту або лимонного соку, і відсутність кисню в глибших шарах — умови, ворожі для більшості організмів. І все ж тут є життя 🦠Що поєднує ці озера з Антарктикою? Екстремофільні бактерії!Вони пристосовані до крайніх умов: кислого середовища в Іспанії або низьких температур, дефіциту поживних речовин і сильного УФ‑випромінювання в крижаному регіоні.У червоних водоймах українська біологиня Марія Павловська з колегами з Іспанії та Португалії відібрала зразки 🧪 мікроорганізмів для геномного аналізу та культивування. Наступного сезону іноземні партнери планують відбір проб антарктичних «екстремалів» в районі «Вернадського»🇺🇦🇦🇶📌 Дослідження має кілька цілей:● з’ясувати механізми виживання й функціонування бактерій в надзвичайних умовах● виявити перспективні мікроорганізми, здатні синтезувати корисні сполуки, і вирощувати їх для потреб людства.Під час польового виїзду в Іспанії вчені також протестували прототип робота для відбору зразків у ворожих середовищах. Апарат успішно пройшов випробування, і попереду в нього — перевірка в Антарктиці.ℹ️ В експедиції взяли участь науковці Інституту підприємництва (IEU, Іспанія), Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ, Україна) та Інституту науки та інновацій у машинобудуванні та промисловому інжинірингу (INEGI, Португалія). Дослідження тривають в межах проєкту «Розкриття прихованих скарбів водних екстремофілів: сталий розвиток промислово значущих нових активних біомолекул» (EXPLORA) програми «Горизонт Європа».

🏅 Наш «бойовий пінгвін» Михайло Набокін отримав особливу відзнаку Міністра оборони України — медаль «Воєнний хрест»! Цю нагороду вручають офіцерам ЗСУ, чия діяльність визнана винятково корисною.Вітаємо Михайла із заслуженою відзнакою та коротко розповідаємо про героя. 🌊 Михайло — морський біолог родом із Бердянська. Досліджував зоопланктон в Українському науковому центрі екології моря (Одеса). Для вивчення дрібних ракоподібних також брав участь в сезонній експедиції на станцію «Академік Вернадський» 🇦🇶У перші роки повномасштабного вторгнення рф Михайло долучився до Сил оборони. За фахом у цивільному житті отримав позивний «Біолог» 👨‍🔬Опанував керування різними типами БПЛА, застосовуючи навички на передовій — на Чернігівщині, Курщині, на Покровському напрямку та інших ділянках фронту. Нині воює на Костянтинівському напрямку. 💬 «У певному сенсі моя робота зараз нагадує наукову діяльність. Ми працюємо з безпілотниками, робимо те, що є новим і незрозумілим багатьом. Йдемо в віддалені, забуті місця й намагаємося працювати за будь-якої погоди. Але на цьому схожість закінчується: коли ти на бойовому завданні, кожна твоя дія може мати трагічні наслідки», — зазначив вчений в інтерв’ю. Михайле, дякуємо за відвагу та щоденне наближення Перемоги 🤍 Бажаємо, щоб твоя мрія про повернення в рідний Бердянськ і відновлення наукової роботи здійснилася якнайшвидше. Бережи себе!Загалом з початку повномасштабного вторгнення до лав Сил оборони долучилися 32 колишні полярники. Ми називаємо їх «бойовими пінгвінами». За роки війни багато з них отримали відзнаки за мужність, звитягу та високі досягнення під час захисту України 🇺🇦